Історична політика як інструмент зміни етнокультурної ситуації в Сілезії

  • Всеволод Сергієнко Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0009-0005-1997-8679
Ключові слова: історична політика, П’ясти, Сілезія, Польська Народна Республіка

Анотація

У статті досліджено вплив історичної політики на етнокультурну ситуацію в регіоні Сілезія. Проаналізовано різноманітні аспекти політичних рішень, які впливають на формування та трансформацію етнічних та культурних ідентичностей в цьому регіоні протягом різних історичних періодів. Особливу увагу акцентовано на ролі державних інституцій, законодавства та історичного наративу у створенні або зміні етнічних меж та культурних практик.

У статті розглянуто ключові етапи історії Сілезії, зокрема періоди політичних трансформацій та конфліктів, що мали визначальний вплив на розподіл етнічних груп та їхню культурну ідентичність. Здійснюється порівняльний аналіз стратегій, які використовувалися владою для зміни етнокультурного ландшафту, враховуючи позитивні та негативні наслідки цих втручань. Результати дослідження вказують на важливість історичної політики як інструменту активного втручання в етнокультурні процеси, а також підкреслюють необхідність врахування цього впливу при розробці сучасних політичних стратегій у контексті регіонального розвитку та багатокультурності.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація // Історична правда. 2019. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/09/1/156172/

Рудько С. О. Історія Центрально-Східної Європи (кін. XVIII – поч. XXI ст.): Навчально-методичний посібник з курсу. Вид. 2., доп. Острог, 2010. 220 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Rudko_Serhii/Istoriia_TsentralnoSkhidnoi_Yevropy_kin_XVIII_-_poch_XXI_st.pdf?.

Крушинський В. Ю. Міжнародні відносини та світова політика, 1945 – 1980. Київ: Либідь, 2007. 189 с.

Andrychowicz-Skrzeba J. Polityka historyczna w Polsce i Niemczech po roku 1989 w wystapieniach publicznych oraz publikacjach polityków polskich i niemieckich. / Andrychowicz-Skrzeba Joanna – Warszawa: Katedra Wydawnictwo Naukowe, 2014. 49 p.

Bock P. Politics of the past in the revolution of 1989. Contested past. Images of history, memory and politics of the past in international comparison. Göttingen: Vandenhoek und Ruprecht, 1999. 103 pp.

Boda-Krężel Z. Problem niemieckiej listy narodowościowej na Górnym Śląsku w latach 1941–1950. URL: https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/59698/edition/56159/content.

Borodziej W. Widma przeszłości. Polacy o Niemcach i Niemczech 1945–1947. Więż, 1989. 371 s.

Borodziej W., Hajnicz A. Raport końcowy. Kompleks wypędzenia. Kraków, 1998. 429 s.

Bożewicz M. Świadomość historyczna Polaków. Warszawa: Fundacja Centrum Badania Opinii Społecznej, 2016. 345 s.

Garsztecki S. Das Deutschlandbild in der offiziellen, der katholischen und der oppositionellen Publizistik Polens 1970–1989. Feindbild kontra Annäherung, Verlag. Marburg: Herder-Institut., 1997. 217 s.

Hinrichsen K. Granica na Odrze i Nysie. Do odwołania? // Wyobrażenia przeszłości. Polsko-niemieckie miejsca pamięci / red. Robert Traba, Hans Henning Hahn. Warszawa: Scholar, 2017. S. 192–210.

Historia Dolnego Śląska (Śląska). Cz. 5. 2016. URL: https://e-dolnyslask.info/historia-dolnego-slaska-slaska-cz-5/

Kalicki W. Długie pojednanie. Polska – Niemcy: po nienawiści – czas na ciekawość. URL: http://www.archiwum.wyborcza.pl/Archiwum/1,0,220749,19960719RP-DGW,Dlugie_pojednanie_2,.html.

Kiwerska J. W atmosferze wrogości (1945–1970). Polacy wobec Niemców. Z Dziejów kultury politycznej Polski 1945–1989 / Kiwerska Jadwiga – Poznań: Instytut Zachodni, 1993. 93 s.

Kochanowski J., Zwicker S. Folksdojcz. Rasa, los i zdrada. Wyobrażenia przeszłości. Polsko-niemieckie miejsca pamięci. Warszawa: Scholar, 2017. 279 s.

Linek B. Weryfikacja narodowościowa i akcja osadnicza na Śląsku Opolskim. // Województwo śląskie 1945–1950. Opole, 2002. 633 s.

Linek B. Niemcy w Polsce. Poznań: Wiedza Powszechna., 2000. 467 s.

Miziniak W. Polityka informacyjna. Polacy wobec Niemców: z dziejów kultury politycznej Polski 1945–1989: praca zbiorowa. Poznań: Wiedza Powszechna, 1993. 163 s.

Musiał Ł. Historia jako przestrzeń dialogu. Z prof. Hubertem Orłowskim i prof. Robertem Trabą. Historie wzajemnych oddziaływań. Warszawa: Oficyna Naukowa, 2014. 474 s.

Nijakowski L. Polska polityka pamięci: esej socjologiczny. Warszawa: Wydawn. Akademickie i Profesjonalne, 2008. 165 s.

Prizel I. National identity and foreign policy: Nationalism and leadership in Poland, Russia and Ukraine. New York: Cambridge University Press, 1998. 88 p.

Przybyła P. Góra Świętej Anny. Święta i wulkan. Polsko-niemieckie miejsca pamięci. Warszawa: Scholar, 2014. 192 s.

Ruchniewicz K. Оjednanie – normalizacja – dobre sąsiedztwo. Polacy i Niemcy: Historia, kultura polityka. Poznań: Wyd. Poznańskiе, 2003. 121 s.

Traba R. Symbole pamięci: ІІ wojna światowa w świadomości zbiorowej Polaków: szkic do tematu. Poznań: Instytut Zachodni, 2000. 216 s.

Traba R. Historia wzajemnych oddziaływań – (niedoceniany) paradygmat w badaniu przeszłości. Poznań: Instytut Zachodni, 2014. 476 s.

Województwo śląskie 1945–1950. Zarys dziejów politycznych / red. Adam Dziurok i Ryszard Kaczmarek, wydanie drugie. Katowice, 2014. 654 s.

Wolf-Powęska A. Pamięć – Brzemię i uwolnienie. Niemcy wobec nazistowskiej przeszłości (1945 –2010). Katowice, 2011. 245 s.

Wrzesiński W. Sąsiedzi i stosunki polsko-niemieckie w historiografii. Polacy i Niemcy na drodze do partnerskiego sąsiedztwa. Próba bilansu dziesięciolecia 1989–1998. Poznań: Wyd. Poznańskie, 2000. 272 s.

References

Two steps to war: The Gliayvytska Provocation Istorychna Pravda (2019) URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/09/1/156172/ (in Ukrainian)

History of Central and Eastern Europe (late XVIII – early XXI centuries) / edited by S. Redko (2010). URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Rudko_Serhii/Istoriia_TsentralnoSkhidnoi_Yevropy_kin_XVIII_-_poch_XXI_st.pdf? (in Ukrainian)

Krushynskyi V. (2007). International relations and world politics, 1945–1980. Kyiv: Lybid. 2007. 189 p. (in Ukrainian)

Andrychowicz-Skrzeba J. (2014). Historical policy in Poland and Germany after 1989 in public speeches and publications of Polish and German politicians. Warsaw: Katedra Wydawnictwo Naukowe. 49 p.

Bock P. (1999). Politics of the past in the revolution of 1989. Contested past. Images of history, memory and politics of the past in international comparison. Göttingen: Vandenhoek und Ruprecht. 103 p.

Boda-Krężel Z. Problem of the German nationality list in Upper Silesia in the years 1941–1950. URL: https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/59698/edition/56159/content.

Borodziej W. (1989). Spectres of the Past. Poles about Germans and Germany 1945–1947. Więż. 371 p.

Borodziej W., Hajnicz A. (1999). Final Report. The expulsion complex. Krakow, 429 p.

Bożewicz M. (2016). Historical consciousness of Poles. Warsaw: Public Opinion Research Center Foundation. 345 p.

Garsztecki S. (1997). The image of Germany in official, Catholic and opposition journalism in Poland 1970–1989. Enemy image versus rapprochement. Marburg: Herder-Institut. 217 p.

Hinrichsen K. (2017). Border on the Oder and Neisse. To be revoked? Images of the past. Polish-German memorials edited. Warsaw: Scholar. P. 192–210.

History of Lower Silesia (Silesia). (2016). Part 5. URL: https://e-dolnyslask.info/historia-dolnego-slaska-slaska-cz-5/.

Kalicki W. Long reconciliation. Poland - Germany: after hatred – time for curiosity. 2020. URL: http://www.archiwum.wyborcza.pl/Archiwum/1,0,220749,19960719RPDGW,Dlugie_pojednanie_2,.html.

Kiwerska J. (1993). In the atmosphere of hostility (1945–1970). Poles towards Germans. From the History of Polish Political Culture 1945–1989. Poznań: Instytut Zachodni, 93 p.

Kochanowski J., Zwicker S. Folksdojcz (2017). Race, fate and betrayal. Images of the Past. Polish-German memorials. Warsaw: Scholar, 279 pp.

Linek B. (2002). Verification of nationality and settlement action in Opole Silesia. Silesian province 1945–1950. Opole, 633 p.

Linek B. (2000). Germans in Poland. Poznań: Wiedza Powszechna. 467 p.

Miziniak W. (1993) Information Policy. Poles vis-à-vis Germans: z dziejów kultury politycznej Polski 1945–1989: a collective work. Poznań: Wiedza Powszechna, 163 p.

Musial Ł. (2014). History as a space for dialogue. With Prof. Hubert Orlowski and Prof. Robert Traba. Stories of mutual interactions. Warsaw: Oficyna Naukowa, 474 p.

Nijakowski L. (2008). Polish politics of memory: a sociological essay. Warsaw: Wydawn. Akademickie i Profesjonalne, 165 p.

Prizel I. (1998). National Identity and Foreign Policy: Nationalism and Leadership in Poland, Russia, and Ukraine. New York: Cambridge University Press, 88 p.

Przybyla P. (2014). Mount Saint Anne. Holy and volcano. Polish-German memorials. Warsaw: Scholar, 192 p.

Ruchniewicz K. (2003) Reconciliation – normalization – good neighborhood. Poles and Germans: History, culture, politics. Poznań: Ed. Poznańskiе, 121 p.

Traba R. (2000). Symbols of memory: World War I in the collective consciousness of Poles: a sketch to the topic. Poznań: Instytut Zachodni, 216 p.

Traba R. (2014). History of mutual interactions (underestimated) paradigm in the study of the past. Poznań: Instytut Zachodni, 476 p.

Silesian Voivodeship 1945–1950. (2014). Outline of political history, edited by Adam Dziurok and Ryszard Kaczmarek, second edition. Katowice. 654 p.

Wolf-Powęska A. Memory Burden and release. Germany towards the Nazi past (1945–2010). Katowice, 2011. 245 p.

Wrzesiński W. (2002). Neighbors and Polish-German relations in historiography. Poles and Germans on the way to a partner neighbourhood. An attempt to balance the decade 1989–1998. Poznań: Ed. Poznańskie. 272 p.
Опубліковано
2023-12-27
Як цитувати
Сергієнко, В. (2023). Історична політика як інструмент зміни етнокультурної ситуації в Сілезії. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», 37, 79-89. https://doi.org/10.26565/2227-6505-2023-37-08
Розділ
ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ІСТОРІЯ