Державне регулювання поземельних відносин у Кубанському козацькому війську в середині ХІХ – на початку ХХ ст.
Анотація
Мета. Стаття має на меті дослідити заходи уряду Російської імперії в галузі поземельних відносин в Кубанській області, що були спрямовані на ліквідацію традиційного для вихідців з Області Війська Запорізького козацького землеустрою.
Методологія дослідження. Після селянської реформи 1861 р. значно посилився наступ держави на традиційний козацький земельний уклад. Отримала підтвердження наукова гіпотеза про те, що фактично процес «розкозачування» на Кубані був заданий цією політикою і розпочався ще в середині ХІХ ст. Фактично російський уряд здійснював політику послідовної ліквідації станових земельних привілеїв козацтва. У результаті в сфері поземельних відносин постійно наростали гострі протиріччя, які розколювали козацьку громаду на антагоністичні соціальні групи.
Наукова новизна. Вперше в українській історіографії розглянуто основні кроки уряду Російської імперії в галузі регулювання поземельних відносин в Кубанській області у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Показано, що ця політика була направлена на поступову системну ліквідацію традиційного для вихідців з Області Війська Запорізького козацького землеустрою як колективної земельної власності козацького війська.
Висновки. У період, що розглядається, політика царського уряду Росії у сфері поземельних відносин на Кубані фактично була спрямована на ліквідацію станових земельних привілеїв козацтва, які були основою козацького способу життя й підтримували відносну соціальну стабільність козацької спільноти. Фактично її можна визначити як «розкозачення». Реформи 1860-70-х рр. зрівняли козаків у питаннях землекористування з цивільним населенням. При цьому скоротилися громадські земельні фонди, зменшилися наділи рядових козаків, що призвело до погіршення господарсько-економічної бази козацького війська. На тлі швидкої концентрації земельних ресурсів у власності верхнього прошарку іногородньої сільської буржуазії переважна частина козацтва так і не отримала землю в приватну власність і продовжувала користуватися нею на правах общинників. І хоча відносно непогана забезпеченість козацтва Кубані землею дозволяла більшій його частині залишатися вище тогочасної межі бідності, державна політика в сфері поземельних відносин сприяла швидкому накопиченню гострих протиріч, які розколювали козацьку громаду на антагоністичні соціальні групи. Результати цього розколу яскраво проявили себе під час громадянської війни в Росії, коли більша частина рядового козацтва не підтримала ні царський уряд, ні Білий рух, ні спроби кубанської козацької верхівки створити незалежну Кубанську козацьку республіку на основі традиційного козацького права.
Завантаження
Посилання
Бентковский И. Положение о заселении предгорий Западной части Кавказского хребта. Кубанский календарь. Екатеринодар, 1900. С.17-20.
Лукомец М.И. Землевладение и землепользование на Кубани (1792–1925). Краснодар, 1992. 299 с.
Отчет начальника Кубанской области и наказного атамана Кубанского казачьего войска за 1915 год. Екатеринодар, 1916. 312 с.
Полное собрание законов Российской империи. 2-е изд. Т. 44. № 47847.URL: http://nlr.ru/e-res/law_r/search.php?regim=4&page=412&part=913
Ратушняк В.Н. Земледелие и землепользование. Очерки истории Кубани с древнейших времен до 1920 г. Краснодар, 1996. 353 с.
Чернопицкий П.Г. Деревня Северокавказского края в 1920–1929 гг. Ростов-на-Дону, 1987. 232 с.
Щербина Ф.А. История земельной собственности у казаков. Кубанский сборник. Т. 1. Екатеринодар, 1883. С.88-123.
Державний архів Російської Федерації (ДАРФ), Ф. 252.
References
Bentkovskiy I. Polozheniye o zaselenii predgoriy Zapadnoy chasti Kavkazskogo khrebta [Provision on the settlement of the foothills of the Western part of the Caucasian ridge]. Kubanskiy kalendar'. Yekaterinodar, 1900.S.17-29. (in Russian).
Lukomets M.I. Zemlevladeniye i zemlepol'zovaniye na Kubani (1792–1925). [Land tenure and land use in the Kuban (1792-1925)]. Krasnodar, 1992. 299 s. (in Russian).
Otchet nachal'nika Kubanskoy oblasti i nakaznogo atamana Kubanskogo kazach'yego voyska za 1915 god. [Report of the head of the Kuban region and the orderly chieftain of the Kuban Cossack army for 1915.]. Yekaterinodar, 1916. 312s. (in Russian).
Polnoye sobraniye zakonov Rossiyskoy imperii. 2-ye izd. T. 44. № 47847. [Complete collection of laws of the Russian Empire. 2nd ed. T. 44. No. 47847.]. URL http://nlr.ru/e-res/law_r/search.php?regim=4&page=412&part=913. (in Russian).
Ratushnyak V.N. Zemledeliye i zemlepol'zovaniye. [Agriculture and land use]. Ocherki istorii Kubani s drevneyshikh vremen do 1920 g. Krasnodar, 1996. 353s. (in Russian).
Chernopitskiy P.G.Derevnya Severokavkazskogo kraya v 1920–1929 gg. [Village of the North Caucasus region in 1920-1929.]. Rostov-na-Donu, 1987. 232 s. (in Russian).
Shcherbina F.A. Istoriya zemel'noy sobstvennosti u kazakov. [The history of land ownership among the Cossacks]. Kubanskiy sbornik. T. 1.Ekaterinodar,1883.S. 88-123. (in Russian).
Derzhavnyy arkhiv Rosiysʹkoyi Federatsiyi [State Archives of the Russian Federation], F. 252.
