Заснування Харківського медико-механічного інституту на початку ХХ ст.
Анотація
Одним із провідних центрів травматологічної та протезної медицини в Україні є Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України, який був заснований ще на початку минулого століття під назвою Медико-механічний інститут (1907 р.). Ініціатива його заснування належить представницькій організації підприємців Південного економічного району З’їздам гірничопромисловців Півдня Росії (м. Харків) та його голові Миколі Федоровичу фон Дітмару.
Мета дослідження – проаналізувати процес створення, головні напрями діяльності й завдання Медико-механічного інституту.
Методологія дослідження базується на системі принципів (науковості, об’єктивності, історизму) та методів наукового пізнання. Використання загальнонаукових (аналітичного, синтетичного, системного) та спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-порівняльного, хронологічного) методів дозволило проаналізувати світовий досвід в організації подібних установ, виділити особливості Медико-механічного інституту.
Результати дослідження. У зв’язку із високим рівнем травматизму гірничої і заводської праці перед підприємницькою корпорацією постало завдання забезпечення робітників професійним рівнем лікування та визначення ступеня втрати працездатності. Інститут був організований за зразком подібних закладів охорони здоров’я в Німеччині.
Наукова новизна. У роботі показано, що всього за кілька років Інститут був обладнаний усім необхідним для здійснення складних хірургічних утручань та проведення посттравматичних дій. За перші два роки на утримання Медико-механічного інституту З’їздами гірничопромисловців Півдня Росії було витрачено понад 100 тис. руб.; річне утримання Інституту коливалося від 40 тис. руб. у 1914–1915 рр. до 80 тис. руб. у 1912–1913 рр. Керував цим медичним закладом талановитий організатор і науковець доктор Карл Федорович Вегнер. Підкреслюється, що лікарі Медико-механічного інституту підтримували професійні відносини із німецькими та вітчизняними медичними установами, плідна й тісна співпраця склалася з медичним факультетом Харківського університету.
Висновки. Досить швидко Харківський медико-механічний інститут став провідним центром травматології та здійснення підприємцями інших соціально орієнтованих проектів. Сучасний Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка є гідним продовжувачем Медико-механічного інституту, закладом охорони здоров’я, де шанують пам’ять своїх засновників, зберігають традиції та йдуть у ногу з інноваціями.
Завантаження
Посилання
Куліков В. О. Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпров’я в 1870–1917 рр.: монографія. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. 388 с.
Медяник В. Ю. Підприємницька, наукова та громадсько-політична діяльність М. Ф. фон Дітмара (кінець ХІХ – початок ХХ ст.): дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Дніпро, 2016. 254 с.
Отчет Совета Съезда горнопромышленников Юга России XXXIV очередному съезду по Медико-Механическому институту. Харьков: Типография Б. Бенгис, 1909. 15 с.
Сильвай К. К. Карл Федорович Вегнер (1864–1940) (Из истории отечественной травматологии и ортопедии) (in Russian). Ортопедия, травматология и протезирование. 1970. № 12. С. 71–76.
Труды XXX съезда горнопромышленников Юга России. Т. 2. Харьков, 1906. [разд. паг.].
Труды XXXIV съезда горнопромышленников Юга России (23 ноября – 8 декабря 1909 г.). Т. 1. Харьков: Типография Б. Бенгис, 1910. [разд. паг.].
Труды XXXVI съезда горнопромышленников Юга России, бывшего в городе Харькове (20 ноября – 4 декабря 1911 г.). Т. 2. Харьков: Типография Б. Бенгис, 1911. [разд. паг.].
Труды XXXVII съезда горнопромышленников Юга России (25 ноября – 4 декабря 1912 г.). Т. 1. Харьков: Типография Б. Бенгис, 1913. [разд. паг.].
Труды XXXVIIІ съезда горнопромышленников Юга России (27 ноября – 6 декабря 1913 г.). Т. 1. Харьков: Типография Б. Бенгис, 1914. [разд. паг.].
Труды XL съезда горнопромышленников Юга России (21–29 ноября 1915 г.). Т. 1. Харьков: Типография Б. Бенгис, 1916. [разд. паг.].
Устав лечебницы с медико-механическим отделением, учрежденной Советом Съезда горнопромышленников Юга России в г. Харькове. Справочная книга для горнопромышленников Юга России. Ч. 1. Харьков: Типография «Мирный труд», 1916. С. 54–57.
Чествование почетного члена Совета Съезда горнопромышленников Юга России, председателя Совета Съезда, члена Государственного Совета Николая Федоровича фон Дитмара по поводу 25 летия его деятельности. Горно-заводское дело. 1915. № 40. С. 128–134.
Шандра І. О. З’їзди гірничопромисловців Півдня Росії: створення та діяльність (1874–1918 рр.): монографія. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. 300 с.
Шандра І. Торгово-промислова статистика представницьких організацій підприємців українських ґуберній (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
Український історичний журнал. 2020. № 3. С. 134–144. DOI: 10.15407/uhj2020.03.134.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 1596, оп. 1, спр. 24, 178 арк.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 2161, оп. 1, спр. 27 а, 113 арк.
References
Korzh M. O., Dynnik O. A. Predtechia, pershodzherela ta pidgruntia stvorennia v Kharkovi Medyko-mekhanichnoho instytutu i vynyknennia ortopedychnoi shkoly (do 110 richchia Instytutu im. prof. M. I. Sytenka) [Forerunner, source and basis for the creation of Kharkov Medical Institute and the emergence of mechanical prosthetic schools (to 110 anniversary of the Institute Professor M. I. Sytenka)] (in Ukrainian). Ortopediya, travmatologiya i protezirovaniye. 2017. № 3. S. 5–17.
Kulikov V. O. Pidpryiemstva y suspilstvo v zavodskykh i shakhtarskykh poselenniakh Donbasu ta Prydniprovia v 1870–1917 rr.: monohrafiia [Enterprises and Society in the Factory and Mining Settlements of Donbass and Dnieper in 1870–1917: Monograph] (in Ukrainian). Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2019. 388 s.
Medianyk V. Yu. Pidpryiemnytska, naukova ta hromadsko-politychna diialnist M. F. fon Ditmara (kinets XIX – pochatok XX st.) [Entrepreneurial, scientific and socio-political activity of N. F. von Ditmar (late XIX – early XX century)] (in Ukrainian): dys. … kand. ist. nauk: 07.00.01. Dnipro, 2016. 254 s.
Otchet Soveta Syezda gornopromyshlennikov Yuga Rossii XXXIV ocherednomu syezdu po Mediko-Mekhanicheskomu institutu [Report of the Congress Council of the XXXIV next congress on Medical-Mechanical institute] (in Russian). Kharkov: Tipografiya B. Bengis, 1909. 15 s.
Silvay K. K. Karl Fedorovich Vegner (1864–1940) (Iz istorii otechestvennoy travmatologii i ortopedii) [Carl F. Wegner (1864–1940) (From the history Orthopedics and Traumatology Patriotic)] (in Russian). Ortopediya, travmatologiya i protezirovaniye. 1970. № 12. S. 71–76.
Trudy XXX syezda gornopromyshlennikov Yuga Rossii [Proceedings of the XXX Congress of Miners of the South of Russia] (in Russian). T. 2. Kharkov, 1906. [razd. pag.].
Trudy XXXIV syezda gornopromyshlennikov Yuga Rossii (23 noyabria – 8 dekabria 1909 g.) [Proceedings of the XXXIV Congress of Miners of the South of Russia (23 november – 8 desember 1909)] (in Russian). T. 1. Kharkov: Tipografiya B. Bengis, 1910. [razd. pag.].
Trudy XXXVI syezda gornopromyshlennikov Yuga Rossii, byvshego v gorode Kharkove (20 noyabria – 4 dekabria 1911 g.) [Proceedings of the XXXVI Congress of Miners of the South of Russia, former in the city of Kharkov (20 november – 4 desember 1911)] (in Russian). T. 2. Kharkov: Tipografiya B. Bengis, 1911. [razd. pag.].
Trudy XXXVII syezda gornopromyshlennikov Yuga Rossii (25 noyabria – 4 dekabria 1912 g.) [Proceedings of the XXXVII Congress of Miners of the South of Russia (25 november – 4 desember 1912)] (in Russian). T. 1. Kharkov: Tipografiya B. Bengis, 1913. [razd. pag.].
Trudy XXXVIIІ syezda gornopromyshlennikov Yuga Rossii (27 noyabria – 6 dekabria 1913 g.) [Proceedings of the XXXVIII Congress of Miners of the South of Russia (27 november – 6 desember 1913)] (in Russian). T. 1. Kharkov: Tipografiya B. Bengis, 1914. [razd. pag.].
Trudy XL syezda gornopromyshlennikov Yuga Rossii (21–29 noyabria 1915 g.) [Proceedings of the XL Congress of Miners of the South of Russia (21–29 november 1915)] (in Russian). T. 1. Kharkov: Tipografiya B. Bengis, 1916. [razd. pag.].
Ustav lechebnitsy s mediko-mekhanicheskim otdeleniyem, uchrezhdennoy Sovetom Syezda gornopromyshlennikov Yuga Rossii v g. Kharkove. Spravochnaya kniga dlia gornopromyshlennikov Yuga Rossii [A reference book for the mining industry of the South of Russia] (in Russian). Ch. 1. Kharkov: Tipografiya «Mirnyy trud», 1916. S. 54–57.
Chestvovaniye pochetnogo chlena Soveta Syezda gornopromyshlennikov Yuga Rossii, predsedatelia Soveta Syezda, chlena Gosudarstvennogo Soveta Nikolaya Fedorovicha fon Ditmara po povodu 25 letiya yego deyatelnosti [Honorary Member of the Council of Miners of the South Russia, Chairman of the Congress, Member of the State Council Nikolai von-Dietmar on the 25th anniversary of his activities] (in Russian). Gorno-zavodskoye delo. 1915. № 40. S. 128–134.
Shandra I. O. Zizdy hirnychopromyslovtsiv Pivdnia Rosii: stvorennia ta diialnist (1874–1918 rr.): monohrafiia [Mining Congress of the South of Russia: Creation and Activity (1874–1918): monograph] (in Ukrainian). Luhansk: Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», 2011. 300 s.
Shandra І. Torhovo-promyslova statystyka predstavnytskykh orhanizatsii pidpryiemtsiv ukrayinskykh hubernii (druha polovyna XIX – pochatok XX st.). [Trade and Industrial Statistics of Representative Organizations of Entrepreneurs of the Ukrainian Provinces (Second Half of the Ninetee
nth – Beginning of the Twentieth Century)] (in Ukrainian). Ukrayinskyi istorychnyi zhurnal. 2020. № 3. S. 134–144. DOI: 10.15407/uhj2020.03.134.
Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy v m. Kyievi [Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv] (in Ukrainian), f. 1596, op. 1, spr. 24, 178 ark.
Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy v m. Kyievi [Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv] (in Ukrainian), f. 2161, op. 1, spr. 27 a, 113 ark.
