Поява та поширення секти шалопутів у Павлоградському повіті Катеринославської губернії (друга половина ХІХ ст.).
Ключові слова:
Катеринославська губернія, Павлоградський повіт, міжконфесійні стосунки, релігійне сектантство, хлисти, шалопути, Григорій Шевченко, Григорий Шевченко
Анотація
Мета. Стаття має на меті висвітлити історію появи та поширення секти шалопутів у Павлоградському повіті Катеринославської губернії.
Методологія дослідження. Методологічну основу статті складають принципи історизму та об’єктивності, реалізовані із застосуванням низки методів: загальнологічних (аналізу та синтезу), а також класифікаційного, компаративного та метода періодизації.
Наукова новизна. Уперше у вітчизняній історіографії предметом спеціального наукового дослідження стала секта шалопутів та її діяльність у Катеринославській губернії. На підставі місіонерських та поліцейських звітів розглянуто роль Григорія Шевченка у створенні секти, визначено ареал її поширення в межах регіону, визначено національний та соціальний склад учасників.
Висновки. З’ясовано, що Григорій Шевченко заніс у Павлоградський повіт Катеринославської губернії шалопутське вчення з південноукраїнських регіонів, вірогідно з Таврійської губернії. Створена ним секта за своїм характером була христововірською або хлистівською. Її догмати та церемоніал носили яскраво виражене містичне забарвлення. Григорій Шевченко залишався цілком самостійним лідером групи своїх одновірців, він не входив до якоїсь більш розгалуженої спільноти, а його громада на протязі свого існування залишалася абсолютно автономною одиницею. Ставлення сановників РПЦ та представників світської влади до нової релігійної організації було вкрай негативним. Проти сектантів застосовувалися різні засоби тиску: від примусових співбесід до вироків сільської громади та відвертих репресій з боку каральних органів.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
Айвазов И. Материалы для исследования русских мистических сект. Христовщина. Т.2. Петроград, 1915, 583 с.
Арзуманова Т. Стереотипи щодо шлюбу та інтимного життя хлистів у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі Харківської губернії) Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки, 2016, вип. 23, С. 53-59.
Арзуманова Т. Хлисти в Харківській губернії в ХІХ ст.: проблеми викриття та протидії поширенню секти з боку держави та офіційної церкви (на прикладі слободи Попівка Старобільського повіту) Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. 2016, вип. 22. С. 32-38.
Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. К.: Либідь, 1994, 135 с.
Дементьев И. Из дневника Екатеринославского епархиального миссионера. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1889, №7, С. 179-192; №8. С. 205-219.
Дородницын А. Чиноприем в секту шалопутов и радения их. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1898, №11-12, с. 265-277.
Дородницын А. Шелапутская община. Русский вестник, 1904, Т. 293, С. 705-739; Т. 294. С. 126-144.
Корольков К. Один из видных представителей сектантства (шалопутства) Екатеринославской епархии – отставной солдат Григорий Шевченко. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1890, №8. С. 205-216; №9. С. 237-245; №10. С. 280-292.
Монастырев М. О Миссионерских противосектантских Комитетах в Екатеринославской Епархии с кратким обзором истории и характеристикою местного сектантства. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1892, №9. С. 200-209; №10. С. 224-236.
Надтока Г.М. Православна церква в Україні 1900-1917 рр.: соціально-релігійний аспект. К.: Знання, 1998, 345 с.
Открытие школы грамотности в деревне Добринькой Хорошевского прихода Павлоградского уезда. Екатеринославские епархиальные ведомости,1892, №7. С. 150-155.
Пащенко В., Маторна Т. Класифікація православного сектантства. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл, 2002, вип. 12. С. 52-60.
Подписки обратившихся в православие. Екатеринославские епархиальные ведомости,1891, №6. С. 161-162.
Потоцький В. Диференціація сектантського руху на Харківщині у 80-ті роки ХІХ ст. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2007, №767, вип. 9, С. 29 – 39.
Потоцький В. Особливості розвитку секти хлистів на Слобожанщині в другій половині ХІХ століття. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Тематичний випуск «Актуальні проблеми історії України». 2008, № 37. С.25 – 32.
Потоцький В. Переслідування сектантів-містиків на Слобожанщині в умовах свободи віросповідання (1909 – 1917рр.). Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2008, №822, вип. 10. С. 29 – 39.
Протоколы Миссионерских Комитетов. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1888, №17. С. 270-281.
Протоколы Миссионерских Комитетов. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1888, №21. С. 344-348.
Шугаєва Л. Витоки і трансформація христовірів: особливості віровчення. Українське релігієзнавство, 2005, №33. С. 55-66.
Российский государственный архив древних актов.
References
Aivazov Y. Materyaly dlia yssledovanyia russkykh mystycheskykh sekt. Khrystovshchyna. T.2. Petrohrad, 1915, 583 s.
Arzumanova T. Stereotypy shchodo shliubu ta intymnoho zhyttia khlystiv u KhIKh – na pochatku KhKh stolittia (na prykladi Kharkivskoi hubernii) Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N.Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky, 2016, vyp. 23, S. 53-59.
Arzumanova T. Khlysty v Kharkivskii hubernii v KhIKh st.: problemy vykryttia ta protydii poshyrenniu sekty z boku derzhavy ta ofitsiinoi tserkvy (na prykladi slobody Popivka Starobilskoho povitu) Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N.Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky. 2016, vyp. 22. S. 32-38.
Grushevs'kij M. Z іstorії relіgіjnoї dumki na Ukraїnі. K.: Libіd', 1994, 135 s.
Dementev Y. Yz dnevnyka Ekaterynoslavskoho eparkhyalnoho myssyonera. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1889, №7, S. 179-192; №8. S. 205-219.
Dorodnytsyn A. Chynopryem v sektu shaloputov y radenyia ykh. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1898, №11-12, s. 265-277.
Dorodnytsyn A. Shelaputskaia obshchyna. Russkyi vestnyk, 1904, T. 293, S. 705-739; T. 294. S. 126-144.
Korolkov K. Odyn yz vydnykh predstavytelei sektantstva (shaloputstva) Ekaterynoslavskoi eparkhyy – otstavnoi soldat Hryhoryi Shevchenko. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1890, №8. S. 205-216; №9. S. 237-245; №10. S. 280-292.
Monastyrev M. O Myssyonerskykh protyvosektantskykh Komytetakh v Ekaterynoslavskoi Eparkhyy s kratkym obzorom ystoryy y kharakterystykoiu mestnoho sektantstva. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1892, №9. S. 200-209; №10. S. 224-236.
Nadtoka H.M. Pravoslavna tserkva v Ukraini 1900-1917 rr.: sotsialno-relihiinyi aspekt. K.: Znannia, 1998, 345 s.
Otkrytye shkoly hramotnosty v derevne Dobrynkoi Khoroshevskoho prykhoda Pavlohradskoho uezda. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1892, №7. S. 150-155.
Pashchenko V., Matorna T. Klasyfikatsiia pravoslavnoho sektantstva. Naukovyi visnyk Izmailskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. Izmail, 2002, vyp. 12. S. 52-60.
Podpysky obratyvshykhsia v pravoslavye. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1891, №6. S. 161-162.
Pototskyi V. Dyferentsiatsiia sektantskoho rukhu na Kharkivshchyni u 80-ti roky KhIKh st. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N.Karazina, «Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky». 2007, №767, vyp. 9, S. 29 – 39.
Pototskyi V. Osoblyvosti rozvytku sekty khlystiv na Slobozhanshchyni v druhii polovyni KhIKh stolittia. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut». Tematychnyi vypusk «Aktualni problemy istorii Ukrainy». 2008, № 37. S.25 – 32.
Pototskyi V. Peresliduvannia sektantiv-mistykiv na Slobozhanshchyni v umovakh svobody virospovidannia (1909 – 1917rr.). Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N.Karazina, «Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky». 2008, №822, vyp. 10. S. 29 – 39.
Protokoly Myssyonerskykh Komytetov. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1888, №17. S. 270-281.
Protokoly Myssyonerskykh Komytetov. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1888, №21. S. 344-348.
Shuhaieva L. Vytoky i transformatsiia khrystoviriv: osoblyvosti virovchennia. Ukrainske relihiieznavstvo, 2005, №33. S. 55-66.
Rossyiskyi hosudarstvennyi arkhyv drevnykh aktov.
Арзуманова Т. Стереотипи щодо шлюбу та інтимного життя хлистів у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі Харківської губернії) Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки, 2016, вип. 23, С. 53-59.
Арзуманова Т. Хлисти в Харківській губернії в ХІХ ст.: проблеми викриття та протидії поширенню секти з боку держави та офіційної церкви (на прикладі слободи Попівка Старобільського повіту) Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. 2016, вип. 22. С. 32-38.
Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. К.: Либідь, 1994, 135 с.
Дементьев И. Из дневника Екатеринославского епархиального миссионера. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1889, №7, С. 179-192; №8. С. 205-219.
Дородницын А. Чиноприем в секту шалопутов и радения их. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1898, №11-12, с. 265-277.
Дородницын А. Шелапутская община. Русский вестник, 1904, Т. 293, С. 705-739; Т. 294. С. 126-144.
Корольков К. Один из видных представителей сектантства (шалопутства) Екатеринославской епархии – отставной солдат Григорий Шевченко. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1890, №8. С. 205-216; №9. С. 237-245; №10. С. 280-292.
Монастырев М. О Миссионерских противосектантских Комитетах в Екатеринославской Епархии с кратким обзором истории и характеристикою местного сектантства. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1892, №9. С. 200-209; №10. С. 224-236.
Надтока Г.М. Православна церква в Україні 1900-1917 рр.: соціально-релігійний аспект. К.: Знання, 1998, 345 с.
Открытие школы грамотности в деревне Добринькой Хорошевского прихода Павлоградского уезда. Екатеринославские епархиальные ведомости,1892, №7. С. 150-155.
Пащенко В., Маторна Т. Класифікація православного сектантства. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл, 2002, вип. 12. С. 52-60.
Подписки обратившихся в православие. Екатеринославские епархиальные ведомости,1891, №6. С. 161-162.
Потоцький В. Диференціація сектантського руху на Харківщині у 80-ті роки ХІХ ст. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2007, №767, вип. 9, С. 29 – 39.
Потоцький В. Особливості розвитку секти хлистів на Слобожанщині в другій половині ХІХ століття. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Тематичний випуск «Актуальні проблеми історії України». 2008, № 37. С.25 – 32.
Потоцький В. Переслідування сектантів-містиків на Слобожанщині в умовах свободи віросповідання (1909 – 1917рр.). Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2008, №822, вип. 10. С. 29 – 39.
Протоколы Миссионерских Комитетов. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1888, №17. С. 270-281.
Протоколы Миссионерских Комитетов. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1888, №21. С. 344-348.
Шугаєва Л. Витоки і трансформація христовірів: особливості віровчення. Українське релігієзнавство, 2005, №33. С. 55-66.
Российский государственный архив древних актов.
References
Aivazov Y. Materyaly dlia yssledovanyia russkykh mystycheskykh sekt. Khrystovshchyna. T.2. Petrohrad, 1915, 583 s.
Arzumanova T. Stereotypy shchodo shliubu ta intymnoho zhyttia khlystiv u KhIKh – na pochatku KhKh stolittia (na prykladi Kharkivskoi hubernii) Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N.Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky, 2016, vyp. 23, S. 53-59.
Arzumanova T. Khlysty v Kharkivskii hubernii v KhIKh st.: problemy vykryttia ta protydii poshyrenniu sekty z boku derzhavy ta ofitsiinoi tserkvy (na prykladi slobody Popivka Starobilskoho povitu) Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N.Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky. 2016, vyp. 22. S. 32-38.
Grushevs'kij M. Z іstorії relіgіjnoї dumki na Ukraїnі. K.: Libіd', 1994, 135 s.
Dementev Y. Yz dnevnyka Ekaterynoslavskoho eparkhyalnoho myssyonera. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1889, №7, S. 179-192; №8. S. 205-219.
Dorodnytsyn A. Chynopryem v sektu shaloputov y radenyia ykh. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1898, №11-12, s. 265-277.
Dorodnytsyn A. Shelaputskaia obshchyna. Russkyi vestnyk, 1904, T. 293, S. 705-739; T. 294. S. 126-144.
Korolkov K. Odyn yz vydnykh predstavytelei sektantstva (shaloputstva) Ekaterynoslavskoi eparkhyy – otstavnoi soldat Hryhoryi Shevchenko. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1890, №8. S. 205-216; №9. S. 237-245; №10. S. 280-292.
Monastyrev M. O Myssyonerskykh protyvosektantskykh Komytetakh v Ekaterynoslavskoi Eparkhyy s kratkym obzorom ystoryy y kharakterystykoiu mestnoho sektantstva. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1892, №9. S. 200-209; №10. S. 224-236.
Nadtoka H.M. Pravoslavna tserkva v Ukraini 1900-1917 rr.: sotsialno-relihiinyi aspekt. K.: Znannia, 1998, 345 s.
Otkrytye shkoly hramotnosty v derevne Dobrynkoi Khoroshevskoho prykhoda Pavlohradskoho uezda. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1892, №7. S. 150-155.
Pashchenko V., Matorna T. Klasyfikatsiia pravoslavnoho sektantstva. Naukovyi visnyk Izmailskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. Izmail, 2002, vyp. 12. S. 52-60.
Podpysky obratyvshykhsia v pravoslavye. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1891, №6. S. 161-162.
Pototskyi V. Dyferentsiatsiia sektantskoho rukhu na Kharkivshchyni u 80-ti roky KhIKh st. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N.Karazina, «Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky». 2007, №767, vyp. 9, S. 29 – 39.
Pototskyi V. Osoblyvosti rozvytku sekty khlystiv na Slobozhanshchyni v druhii polovyni KhIKh stolittia. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut». Tematychnyi vypusk «Aktualni problemy istorii Ukrainy». 2008, № 37. S.25 – 32.
Pototskyi V. Peresliduvannia sektantiv-mistykiv na Slobozhanshchyni v umovakh svobody virospovidannia (1909 – 1917rr.). Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N.Karazina, «Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky». 2008, №822, vyp. 10. S. 29 – 39.
Protokoly Myssyonerskykh Komytetov. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1888, №17. S. 270-281.
Protokoly Myssyonerskykh Komytetov. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1888, №21. S. 344-348.
Shuhaieva L. Vytoky i transformatsiia khrystoviriv: osoblyvosti virovchennia. Ukrainske relihiieznavstvo, 2005, №33. S. 55-66.
Rossyiskyi hosudarstvennyi arkhyv drevnykh aktov.
Опубліковано
2021-06-16
Як цитувати
Потоцький, В. (2021). Поява та поширення секти шалопутів у Павлоградському повіті Катеринославської губернії (друга половина ХІХ ст.). Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», 31, 51-59. https://doi.org/10.26565/2227-6505-2020-31-04
Номер
Розділ
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
