Урбаноніми антропонімного походження на мапі сучасного Харкова
Анотація
Мета. Мета статті ‒ висвітлити особливостей функціонування урбанонімів у сучасному Харкові.
Методологія дослідження. Аналізування урбанонімів становить низку методологічних проблем, що пов’язані зі складнощами узагальнення й оцінювання різноманітних даних, які розкривають внутрішню неоднорідність урбанонімів як складника топоніміки (урбаноніміки). Урбанонім передусім є мовним явищем. Дослідження спирається на класифікацію урбанонімів, що побудована на основі двох принципів, морфологічного й семантичного, і поширена в лінгвістиці. У статті аналіз урбанонімів і процесів створення нового найменування авторка поєднує з дослідженням мовної специфіки назв вулиць, застосовуючи лінгвістичний аналіз, який передбачає ідентифікацію певної мовної одиниці, виявлення всіх її ознак. Також авторка використала загальнонаукові методи дослідження: аналіз і порівняння.
Наукова новизна дослідження. Уперше у вітчизняному мовознавстві здійснено лінгвістичний аналіз урбанонімів антропонімного походження, досліджено їхню словотвірну специфіку і суспільні та культурні чинники впливу на функціонування урбанонімів.
Висновки. Харківська топонімія являє собою комплекс особливих моделей словотвору неоднакової продуктивності. Найпродуктивніший спосіб утворення харківських топонімів ‒ морфологічний. У меморіальних назвах продуктивною моделлю є форма родового відмінка власної назви. Інші способи словотворення харківських топонімів є малопродуктивними. У топонімії Харкова є назви у формі прикметника, в основі яких фігурує антропонім, але не всіх їх утворено від імен і прізвищ людей, а від тих об’єктів, що свого часу мали у назвах ці імена чи прізвища.
Особливістю офіційної харківської топонімії була російська мова. За попередніми підрахунками авторки статті частина міських назв українською мовою в різні часи історії Харкова складала від 3% до 8%.
У Харкові довгий час існували, а деякі й досі існують, граматично неправильні назви. В основі назви завжди повинна бути характеристична ознака номінації, що не завжди притаманне топонімам сучасного міста Харкова. Як свідчать факти останнього перейменування, здійсненого у 2015‒2016 рр., згідно з вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки» в Харкові було перейменовано декілька сотень внутрішньоміських об’єктів, нові назви яким надано з неоднаковим ступенем коректності.
Отримані результати можуть використовуватися для підготовки спеціальних курсів з регіональної ономастики, історичного краєзнавства й урбаністики, а також у просвітній і культурно-масовій роботі.
Завантаження
Посилання
Мачулин Л. И. Улицы и площади Харькова. Харьков: Мачулин, 2018. 384 с.
Смолицкая Г. П., Горбаневский М. В. Топонимия Москвы. Москва: Наука, 1982. 176 с., ил. 6 (Серия «Литературоведение и языкознание»).
Список домовладельцев города Харькова. Харьков : [Б. и.], 1887. 361 с.
Суперанская А. В. Наименования и переименования в городах. Вопросы географии. Москва, 1966. Сб. 70. С. 86‒89.
Удовенко Л. О. Неофіційні міські (на прикладі міста Харків) Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». Випуск 27. Харків, 2018. С. 89‒92. https://doi.org/10.26565/2225-6505-2018-27-11
Удовенко Л. О. Топонімія великого міста: неофіційний аспект (на матеріалах м. Харків) Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». Випуск 28. Харків, 2019. С. 76‒84. https://doi.org/10.26565/2227-6505-2019-28-08
Харьков : справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов… ; [сост.: Е. Н. Дмитриева, Е. В. Дьякова, Н. М. Харченко; под общ. ред. С. М. Куделко]. Харьков: САГА, 2011. 432 с.
Zubko A. Ukraїnsʹka onomastyka: zdobutky ta problemу [Ukrainian Onomastics: Achievements and Problems]. Spetsialʹni istorychni dystsypliny : pytannіa teoriї ta metodyky : zb. nauk. pratsʹ. Kyiv: In-t istoriї Ukraїny NAN Ukraїny, 2007. S. 262‒284.
Machulіn L. І. Ulіtsy і ploshchadі Kharʹkova [Streets and squares of Kharkov]. Kharʹkov: Machulіn, 2018. 384 s.
Smolіtskaіa H. P., Horbanevskіǐ M. V. Toponіmіa Moskvy [Toponymy of Moscow]. Moskva: Nauka, 1982. 176 s., іl. 6 (Serііa «Lіteraturovedenіe і іazykoznanіe»).
Spіsok domovladelʹtsev goroda Kharʹkova [List of homeowners of Kharkov]. Kharʹkov : [B. і.], 1887. 361 s.
Superanskaіa A. V. Naіmenovanііa і pereіmenovanііa v gorodakh [Names and renames in cities]. Voprosy heohrafіі. Moskva, 1966. Sbornyk 70. S. 86‒89.
Udovenko L. O. Neofitsǐni misʹki (na prykladi mista Kharkiv) [Informal Names in the City (on the Example of City of Kharkiv)]. V. N. Karazin Kharkiv National University Bulletin. Series History of Ukraine. Ukrainian Studies: Historical and Philosophical Sciences. Kharkiv, 2018. Issue 27. S. 89‒92. https://doi.org/10.26565/2225-6505-2018-27-11
Udovenko L. O. Toponimiia velykoho mista: neofitsǐǐnyǐ aspekt (na materialakh m. Kharkiv) [Toponymy of a big city: unofficial aspect (based on materials from Kharkiv)]. V. N. Karazin Kharkiv National University Bulletin. Series History of Ukraine. Ukrainian Studies: Historical and Philosophical Sciences. Kharkiv, 2019. Issue 28. S. 76‒84. https://doi.org/10.26565/2227-6505-2019-28-08
Kharʹkov : spravochnіk po nazvaniiam: 7000 ulits, ploshchadeǐ, skverov, raǐonov… [Kharkov: a directory of the named: 7000 streets, squares, squares, districts…] ; [sost.: E. N. Dmitriieva, E. V. Dʹiakova, N. M. Kharchenko; pod obshch. red. S. M. Kudelko]. Kharʹkov : SAGA, 2011. 432 s.