Шлюб, його форми та особливості дошлюбного спілкування болгар Одещини в радянську добу

Анотація

У статті досліджується шлюб як форма соціальних відносин у болгарського населення Одещини в умовах переходу суспільних відносин від патріархальних до громадянських. Визначається роль економічного фактора у практиках укладання шлюбів протягом ХХ ст. Описується портрет «ідеального» шлюбного партнера/ки за вимогами традиційного болгарського суспільства та його зміни в умовах викликів сьогодення, окреслюються зміни, які відбулися протягом другої половини ХХ ст. у дошлюбному спілкуванні і ставленні болгарського населення до інституту шлюбу як такого. Автор робить висновок, що протягом ХХ ст. спостерігаються зміни в семантичному навантаженні самого інституту шлюбу. Якщо в патріархальній культурі болгарського села, до встановлення радянської влади, його розглядали перш за все з економічної позиції, то в другій половині ХХ ст. шлюб став сприйматися населенням більше як духовний союз. Стає більш вільним і дошлюбне спілкування молоді, що призводить до порушення основних заборон традиційної культури. Змінюються форми укладання шлюбу. Найбільш поширеною у другій половині ХХ ст. стає форма укладання шлюбу з комплексом весільної обрядовості, більшою мірою трансформованої, але зі збереженням основних обрядів, із державною реєстрацією шлюбу та з церковним вінчанням, відновленим уже після розпаду Радянського Союзу та становлення незалежної України.