Етнонім «сіверяни» в письмових джерелах ІХ століття
Анотація
Стаття присвячена аналізу розвитку в історіографії та джерелознавстві знань і уявлень про етноніми, схожі з назвою східнослов'янського племінного союзу «сіверяни», що згадуються в джерелах IX століття: «Хронографії» Феофана Сповідника і «Баварському географі» анонімного автора. Розглядаються різні гіпотези щодо інтерпретації цих етнонімів і їх етнічної атрибуції. Автор приходить до висновку, що, незважаючи на той факт, що досліджувані етноніми пов'язуються переважно з «сіверянами» Подунав'я, вони мають і певну цінність для дослідження історіографії історії сіверян Дніпровського лісостепового Лівобережжя, оскільки можуть відображати етапи їх міграції з Дунаю, відповідно до деяких гіпотез і даними «Повісті временних літ».
Завантаження
Посилання
Багалей Д. И. История Северской земли до половины XIV ст. – К., 1882. – 310 с.
Горский А. А. Баварский географ и этнополитическая структура восточного славянства // Древнейшие государства Восточной Европы. Материалы исследования. 1995 год. – Москва : Наука, 1997. – С. 271-283.
Древняя Русь в свете зарубежных источников: Хрестоматия / [Под ред. Т. Н. Джаксон, И. Г. Коноваловой и А. В. Подосинова]. – Т. 4: Западноевропейские источники. [Сост. А. В. Назаренко]. – Москва : Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2010. – 512 с.
Златарски В. История на Българската держава през средните векове. – София: Захарий Стоянов; Св. Климент Охридский, 2007. – Т. 1. Първо Българско царство. – Ч. 1. Епоха на хунобългарското надмощие. – 486 с.
Кулаковский Ю. А. История Византии: В 3 т. 2-е изд. – Т. 3. – СПб. : Алетейя, 1996. – 352 с.
Летопись Византийца Феофана от Диоклетиана до царей Михаила и сына его Феофилакта / В пер. с греч. В. И. Оболенского и Ф. А. Терновского; С предисл. О. М. Бодянского. – Москва : Унив. тип. (М. Катков), 1884. – IV, IV, 5 370 с.
Литаврин Г. Г. Феофан Исповедник // Свод древнейших письменных известий о славянах. – Т. 2: (VII - IX вв.). [Отв. ред. Г. Г. Литаврин]. – Москва : «Восточная литература» РАН, 1995. – C. 248-349.
Мишулин А. В. Древние славяне в отрывках греко-римских и византийских писателей по VII в. н. э. // ВДИ. – № 1 (14). 1941. – С. 230-280.
Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях: междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IХ ХII веков. – Москва : Языки русской культуры, 2001. – 781 с.
Назаренко А. В. Немецкие латиноязычные источники IХ ХI веков. – Москва : Наука, 1993. – 240 с.
Нидерле Л. Славянские древности / [Пер. с чеш. Т. Ковалевой и М. Хазанова; Предисл. проф. П. Н. Третьякова; ред. А. Л. Монгайта]. – Москва : Изд-во Иностранной лит-ры, 1956. – 450 с.
Патканов К. Из нового списка Географии, приписываемой Моисею Хоренскому // ЖМНП. – СПб., 1883. – Ч. 226. – С. 27-30.
Сухобоков О. В. До походження та інтерпретації пам’яток волинцевського етапу культури літописних сіверян // Археологія. 1999. № 2. С. 25-39.
Трубачев О. Н. В поисках единства: взгляд филолога на проблему истоков Руси. 3 е изд., доп. – Москва : Наука, 2005. – 286 с.
Херрман И. Ruzzi. Forsderen liudi. Fresiti. К вопросу об исторических и этнографических основах «Баварского географа» (первая половина IX в.) // Древности славян Руси [отв. ред. Б. А. Тимощук]. – Москва : «Наука», 1988. – 288 с.
Чичуров И. С. Византийские исторические сочинения: «Хронография» Феофана, «Бревиарий» Никифора. – Москва : Наука, 1980. – 216 с.
Шафарик П. И. Славянские древности. – Т. 2. – Кн. 1 / [Пер. О. М. Бодянский]. – Москва : В Университетской типографии, 1847. – 442 с.
BYZANTINOROSSICA : Свод византийских свидетельств о Руси. Нарративные памятники. – Т. 2. / М. В. Бибиков. – Москва : Рукописные памятники Древней Руси, 2009. – 528 с.
