Аналіз тлумачень та сутність зеленої логістики
Анотація
Стаття присвячена проведенню аналізу різних тлумачень зеленої логістики, які є близькими за своїм змістом і не суперечать одне одному, а лише відображають точку зору різних спеціалістів на одну і ту ж проблему: логістика переробки та утилізації відходів, логістика вторинного господарювання підприємства, логістика рециклінгу, логістика відходів, логістика зворотних потоків, реверсивна логістика, зворотна логістика, екологістика, управління зворотними ланцюгами поставок, управління потоками повернення. Відсутність термінологічної єдності в сучасних підходах до трактування зеленої логістики спричиняє необхідність створення класифікації стосовно різних визначень, пов’язаних з особливостями тлумачення цього поняття. Аналіз різних тлумачень зеленої логістики виявив, що в зеленій логістиці необхідно виділити дві функціональні області: логістику зворотних потоків товарів і логістику відходів (рециклінгу).
Метою статті є аналіз трактувань зеленої логістики та дослідження сутності зеленої логістики для розв’язання завдань управлінського контролю, аналізу і ефективного управління рухом повернених, пошкоджених, прострочених і використаних товарів, відходів виробництва і споживання, який починається від точки їх утворення до точки утилізації або переробки з метою зменшення відходів виробництва та витрат від повернення товарів.
Завданнями дослідження є створення класифікації стосовно різних визначень, пов’язаних з особливостями тлумачення зеленої логістики та дослідження основної мети, завдань, функцій та принципів зеленої логістики.
Проведення досліджень в сфері зеленої логістики дуже актуально для умов України, оскільки саме наша країна входить в число держав з найбільшими відносними і абсолютними показниками утворення і накопичення відходів. Тому, розглядаючи сутність зеленої логістики на мікрорівні, слід зазначити, що зелена логістика пов’язана з ефективним управлінням рухом потоків повернених, пошкоджених, прострочених і використаних товарів, відходів виробництва і споживання, як в прямому напрямку, так і в зворотному напрямку та надасть змогу покращити результати підприємств за допомогою економії матеріальних ресурсів та зниження витратних показників підприємства.
Завантаження
Посилання
Smirnov, І. G. (2002). Green Logistics: ecological and geographical view [“«Zelena logisty`ka»: ekologo-geografichny`j vy`mir”]. Ukrainian Journal of Geography, 2, pp. 49–52.
Grigorak, M. Yu.and Varenko, Yu. V. (2014). The principles of green logistics in activities of logistics providers [“Printsipy “zelenoy” logistiki v deyatel’nosti logisticheskikh provayderov”]. [online] Available at: http://www.at icmd.md/wp content/uploads/2014/04/V_2_17_ _MMOTI_Grigorac_Varevko_.pdf [Accessed 10 Nov. 2018].
Chornopy`s`ka, N. V. (2014). Green logistic: thermal aspect [“Zelena logisty`ka: terminologichny`j aspekt”]. Problems of training professional personnel in logistics in a global competitive environment. K.: Logos, pp. 274-276.
Chortyuk, Yu. V. (2007). Ecological strategy of logistics of trading enterprises [“Ekolohichna stratehiya lohistychnoyi diyalnosti torhovykh pidpryyemstv”]. Prometheus: regional collection of scientific papers on economics, 2(23), pp. 226–229.
Nikolaeva, E. G. and Melnikova, N. V. (2013). Reverse logistics is an innovative direction in managing reverse material flows [“Reversy`vna logisty`ka – inovacijny`j napryamok v upravlinni zvorotny`my` material`ny`my` potokamy`”]. Innovative and Information Technologies in the Development of the National Economy: Theory and Practice: Monograph; ed. T. S. Klebanova, V. P. Neftehina, E. I. Shochina. M.: Scientific Technologies, pp. 214–220.
Rogers, D and Tibben-Lembke, R. (2001). An examination of reverse logistics practices. Journal of Business Logistics, 22(2), pp.129-145.
Kummetsteiner,G. (2018). Handbuch der ÖkoLogistik. [online] Available at: https://www.oth-aw.de/kummetsteiner/weiterbildung/#oekologistik [Accessed 10 Nov. 2018].
Rodrigue, J-P., Slack, B. and Comtois, C. (2001). Green logistics (the paradoxes of). The handbook of logistics and supply chain management. London.: Pergamon, pp. 339–350.
Janbo, L. and Songxian, L. (2008). The Forms of Ecological Logistics and Its Relationship Under the Globalization. Ecological Economy, 4, pp. 290–298.
McKinnon, A., Browne, M., Whiteing, A. and Piecyk, M. (2015). Green Logistics: Improving the environmental sustainability of logistics. 3nd ed. London: Kogan Page.
Zhuravskaya, M. A. (2015). Green logistics is a strategy for success in the development of modern transport [“Zelena lohistyka – stratehiya uspikhu v rozvyku suchasnoho transport”]. Bulletin of the Ural State University of Communication, 1(25), pp. 38–48.
Tambovtsev, A. and Tambovtseva, T. (2011). Green Logistics for Sustainable Development [“Zelenaya logistika dlya ustoychivogo razvitiya”]. Governance and sustainable development, 2(29), pp. 197–203.
Evtodieva, T. E. (2018). Green logistics as a component of the concept of shared responsibility [“Zelenaya logistika kak sostavlyayushchaya kontseptsii obshchey otvetstvennosti”]. Bulletin of UYrGY. Series of «Economics and Management», 12(1), pp. 167–174.
