Програма управління професійним вигоранням персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України як інструмент забезпечення психічного здоров’я
Анотація
У статті представлено програму управління професійним вигоранням персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України як комплексний інструмент забезпечення психічного здоров’я в умовах сучасних професійних викликів. Актуальність розробки програми зумовлена зростанням психосоціальних ризиків у професійній діяльності персоналу пенітенціарної системи в умовах воєнного стану, кадрового дефіциту, високого рівня професійного навантаження та необхідності реалізації положень Стратегії реформування пенітенціарної системи України до 2026 року, а також рекомендацій Ради Європи щодо збереження психічного здоров’я персоналу. Обґрунтовано, що професійна діяльність персоналу кримінально-виконавчої служби здійснюється в умовах постійної психологічної напруги, високої відповідальності, ризику для життя та здоров’я, жорсткої регламентації службової діяльності й тривалого емоційного навантаження, що підвищує вірогідність розвитку професійного вигорання, організаційного стресу, емоційного виснаження та професійної деформації. Наголошено на необхідності впровадження системних психологічних технологій, зокрема, ефективної профілактики професійного вигорання, що потребує поєднання індивідуальних та організаційних механізмів підтримки персоналу. Розкрито концептуальну модель програми управління професійним вигоранням пенітенціарного персоналу України, її структуру та змістове наповнення. Програма складається з п’яти взаємопов’язаних модулів: розуміння професійного вигорання; резильєнтність та психологічне відновлення; психоемоційна регуляція та емоційний інтелект; баланс роботи та особистого життя як стратегія самозбереження; організаційна профілактика вигорання та психологічна безпека персоналу. Окремим компонентом програми визначено міжмодульну роботу, яка включає самоспостереження, рефлексивні практики, індивідуальні завдання та інструменти самодопомоги. Обґрунтовано потенціал програми як інструменту підтримки психічного здоров’я, розвитку психологічної стійкості, зниження рівня професійного виснаження, зміцнення психологічного благополуччя та формування культури збереження психічного здоров’я в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Завантаження
Посилання
Zlyvkov, V.L., & Lukomska, S.O. (2022). Features of using resilience training in the psychological rehabilitation of combatants. Bulletin of the National University of Defence of Ukraine, 1 (65), 24–30.
Karamushka L.M. Individual mental health during war: how to preserve and maintain it. Kyiv: Institute of Psychology. 2022, 52p. https://www.academia.edu/81342341
Korobka L.M. Subjective well-being of an individual in the context of adjustment to conditions and consequences of a war conflict. Lesya Ukrainka Eastern European National University, Faculty of Psychology. 2016, 213 pp. (In Ukrainian).
Kokun O.M. Specifics of professional self-actualisation among employees of the State Penitentiary Service of Ukraine. Law and Security. 2018. No. 4 (71). pp. 91–96.
Lazos G. P. (2018). Resilience: conceptualisation of concepts, review of modern research. Current problems of psychology. Volume 3: Consulting psychology and psychotherapy. Issue 14. G. S. Kostyuk Institute of Psychology, National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Vinnytsia: FOP Rogalska I. O., 14, 26–64. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/716873/1/Lazos_APP_V3N1 4_2018.pdf
Maksymenko, 2008 Maksymenko C.D., Koval I.A., Maksymenko K.S., Papucha M.V. (2008). Medical psychology. Vinnytsia: Nova Knyha. 520p.
IBM SPSS Statistics 27 Step by Step: A Simple Guide and Reference / Darren George, Paul Mallery. Taylor and Francis. 2021. 404 p.
Paskevska, Іu. A. (2026). Stressors of emotional burnout among prison staff. Psychological Studies, (1), 80–90. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2026.1.11
Psychology of Human Health: A Textbook / I.Ya. Kotsan, G.V. Lozhkin, M.I. Mushkevich, ed. by I.Ya. Kotsan, - Lutsk: Publishing House ‘Vezha’: Lesya Ukrainka Volyn National University. 2009. 316 p.
Lambert E.G., Keena L.D., Haynes S.H., May D., & Leone M.C. (2020). Predictors of job stress among southern correctional staff. Criminal Justice Policy Review. 31(2). 309–331. https://doi.org/10.1177/0887403419829211.
Lepore S.J. (2006). Resilience and posttraumatic growth: Recovery, resistance, and reconfiguration / S. J. Lepore, T. A. Revenson // In L. G. Calhoun, & R. G. Tedeschi (Eds.), Handbook of posttraumatic growth, research and practice. Mahwah, NJ: Routledge. 24–46.
Luthar S. S., Cicchetti D., Becker B. (2000). The construct of resilience: a critical evaluation and guidelines for future work. Child development. 71. 543- 562. https://psycnet.apa.org/doi/10.1111/1467-8624.00164
Meredith L. S. et al. (2011). Promoting psychological resilience in the U.S. military. Santa Monica: RAND Corporation. https://www.rand.org/pubs/monographs/MG996.html
Reivich K., Shatté A. (2002). The Resilience Factor: 7 Keys to Finding Your Inner Strength and Overcoming Life’s Hurdles. New York: Broadway Books. https://books.google.com.ua/books/about/The_Resilience_ Factor.html?hl=id&id=qArk3DvVs8AC&redir_esc=y
Tedeschi R. G., Calhoun L. G. (2004). Posttraumatic Growth: Conceptual Foundations and Empirical Evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
