Що кожен психолог повинен знати про штучний інтелект та парадигму Тюрінга в психосоціальній роботі

doi:10.26565/2410-1249-2026-25-03

Сальваторе Джакомуцці Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтава, Україна; Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна; Центр досліджень безпеки; Польський центр компетенцій з міжнародної безпеки, Відень, Австрія https://orcid.org/0000-0002-4218-1685
Геральд Пахлер UMIT Tyrol – Університет медичних наук і технологій, Халл-ін-Тіроль, Австрія https://orcid.org/0009-0005-9980-3579

DOI: https://doi.org/10.26565/2410-1249-2026-25-03

Ключові слова: антропоморфізм, штучний інтелект, етика, психосоціальна робота, парадигма Тюрінга

Анотація

Системи штучного інтелекту (ШІ) все частіше використовуються в психосоціальних контекстах, таких як консультування, психоосвіта та підтримка рішень. Завдяки взаємодії природною мовою ці системи можуть виглядати для користувачів як людиноподібні партнери в розмові. У цій статті розглядається парадигма Тюрінга, щоб пояснити, чому ШІ може переконливо імітувати людський діалог, не маючи розуміння, інтенціональності чи моральної свободи дій. Спираючись на теоретичну інформатику, філософію розуму та психологічні дослідження, у статті розрізняється розмовна зовнішність та психологічна свобода дій, а також синтаксична обробка та семантичне розуміння. Особлива увага приділяється ризикам антропоморфної неправильної атрибуції в клінічному та судово-медичному контекстах. У статті окреслено практичні наслідки для фахівців з психосоціальної діяльності та стверджується, що точне розуміння парадигми Тюрінга є важливим для підтримки етичних стандартів, професійної відповідальності та концептуальної ясності в психосоціальній роботі, опосередкованій ШІ.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Сальваторе Джакомуцці, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтава, Україна; Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна; Центр досліджень безпеки; Польський центр компетенцій з міжнародної безпеки, Відень, Австрія

Salvatore Giacomuzzi is a court-appointed expert in criminal and civil proceedings in Austria, Liechtenstein and Italy.

Посилання

Alarie, B., Niblett, A., & Yoon, A. H. (2018). How artificial intelligence will affect the practice of law. University of Toronto Law Journal, 68(s1), 106–124.

American Psychological Association. (2017). Ethical principles of psychologists and code of conduct. https://www.apa.org/ethics/code

Bender, E. M., Gebru, T., McMillan-Major, A., & Shmitchell, S. (2021). On the dangers of stochastic parrots: Can language models be too big? In Proceedings of the 2021 ACM Conference on Fairness, Accountability, and Transparency (FAccT) (pp. 610–623). ACM.

Blease, C., Kaptchuk, T. J., Bernstein, M. H., Mandl, K. D., & Halamka, J. D. (2019). Artificial intelligence and the future of psychotherapy. The Lancet Digital Health, 1(3), e105–e106.

Epley, N., Waytz, A., & Cacioppo, J. T. (2007). On seeing human: A three-factor theory of anthropomorphism. Psychological Review, 114(4), 864–886.

European Commission. (2024). Proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act).

Floridi, L. (2014). The fourth revolution: How the infosphere is reshaping human reality. Oxford University Press.

Floridi, L. (2019). Establishing the rules for building trustworthy AI. Nature Machine Intelligence, 1, 261–262.

Fulmer, R., Joerin, A., Gentile, B., Lazzaro, L., & Rauws, M. (2023). Mental health chatbots: Promise and pitfalls. JMIR Mental Health, 10, e46804.

Langer, M., König, C. J., & Papathanasiou, M. (2023). Anthropomorphism in automated interviews: Consequences for applicant reactions. Journal of Applied Psychology, 108(1), 45–62.

Marcus, G., & Davis, E. (2019). Rebooting AI: Building artificial intelligence we can trust. Pantheon Books.

Searle, J. R. (1980). Minds, brains, and programs. Behavioral and Brain Sciences, 3(3), 417–457.

Selbst, A. D., Boyd, D., Friedler, S. A., Venkatasubramanian, S., & Vertesi, J. (2019). Fairness and abstraction in sociotechnical systems. In Proceedings of the 2019 ACM Conference on Fairness, Accountability, and Transparency (pp. 59–68). ACM.

Topol, E. J. (2019). Deep medicine: How artificial intelligence can make healthcare human again. Basic Books.

Turing, A. M. (1950). Computing machinery and intelligence. Mind, 59(236), 433–460.

Vaidyam, A. N., Wisniewski, H., Halamka, J. D., Kashavan, M. S., & Torous, J. B. (2019). Chatbots in mental health: An overview of the current evidence. npj Digital Medicine, 2, Article 58.

Wachter, S., Mittelstadt, B., & Russell, C. (2021). Why fairness cannot be automated: Bridging the gap between EU nondiscrimination law and AI. Science, 371(6529), 916–917.

Weizenbaum, J. (1976). Computer power and human reason: From judgment to calculation. W. H. Freeman.

World Health Organization. (2023). Ethics and governance of artificial intelligence for health. World Health Organization