Резильєнтність як ресурс подолання негативних впливів залучення до волонтерської діяльності
Анотація
Мета дослідження – визначити специфіку резильєнтності як ресурсу волонтерської діяльності. Аналіз зарубіжних теоретичних моделей резильєнтності показує, що це явище розглядається як багатовимірний, динамічний процес, у якому взаємодіють особистісні, соціальні, когнітивні та контекстуальні фактори. Вітчизняна психологічна наука активно інтегрує ці глобальні підходи, адаптуючи їх до реалій сучасної України. Це дозволило сформувати низку концептуальних та емпіричних напрямків, спрямованих на вивчення стійкості особистості в умовах невизначеності та кризових викликів. Узагальнення сучасних вітчизняних досліджень показує, що стійкість в українській психології розглядається як системна, багаторівнева якість, що забезпечує ефективну адаптацію, саморегуляцію та відновлення особистості в умовах стресових та кризових впливів. У статті показано, що вчені послідовно розширюють розуміння цього явища – від окремого ресурсу до універсальної здатності підтримувати психічну рівновагу та життєвий тонус. Також було показано, що українські дослідження виявляють подібні тенденції, демонструючи, що волонтерська діяльність сприяє формуванню моральних цінностей, соціальної зрілості, емпатії, почуття відповідальності, але водночас може супроводжуватися емоційним виснаженням, вторинною травматизацією та професійним вигоранням. Це зумовлює необхідність розвитку психологічних ресурсів стійкості волонтерів. У цьому контексті особливого значення набуває феномен стійкості, який постає як динамічний механізм підтримки адаптивного функціонування в умовах стресу. Ми дійшли висновку, що різні теоретичні моделі доводять, що стійкість формується у взаємодії індивідуальних, соціальних та контекстуальних факторів і може бути розвинена за допомогою психологічної підготовки, тренінгів саморегуляції та соціальної підтримки. Тому волонтерство в кризових умовах вимагає високого рівня стійкості як базового ресурсу для подолання стресу, підтримки психічного здоров'я та забезпечення ефективності допомоги.
Завантаження
Посилання
Adamenko L.S. (2020). Current approaches to the problem of studying mental resilience. Bulletin of the National Defense University of Ukraine. Issues of Psychology, 5 (58), 5–13.
Belavina T. I. (2020). Resilience in the context of social work with individuals who are in a totally regulated social environment under conditions of forced isolation. Scientific notes of the V. I. Vernadsky Tavrichesky National University. Series: Psychology, 31 (70), 3, 54–59.
Hrishyn E.O. (2024) Psychological support for the development of resilience as a factor in the self-regulation of an individual who is in a difficult life situation: dissertation ... doctor of philosophy: 053 – Psychology. Western Ukrainian National University. Ternopil.
Zavatskyi Yu. A., Zavatska N. E., Fedorova O. V., Tsarenok L. B., Voloh K. O. (2021). The influence of the family on the resilience of the individual in crisis periods of life. Theoretical and applied problems of psychology and social work, 3(2), 404–410.
Lazorko O., Shevtsova T. (2022). Research on psychoemotional states of adolescents with different levels of resilience during the war. Psychological perspectives, 40, 87–103.
Lazos G. P. (2018). Resilience: conceptualization of concepts, review of modern research. Current problems of psychology. Volume 3: Consulting psychology and psychotherapy. Issue 14. Institute of Psychology named after G. S. Kostyuk NAPS of Ukraine. Vinnytsia: FOP Rogalska I. O., 14, 26–64.
Lazos G. P. (2019). Theoretical and methodological model of resilience as the basis for building a psychotechnology of its development. Organizational Psychology. Economic Psychology, 2–3 (17),77–89.
Odnostalko O. S. (2020). Resources of individual resilience in difficult and atypical life situations: dissertation ... candidate of psychological sciences: 19.00.01 - general psychology, history of psychology. Lutsk: Volyn. National University named after Lesya Ukrainka.
Pidbutska N. M., Knysh A. Yu., Bohdan Zh. V. (2022). Resources of resilience of future psychologists engaged in volunteer activities during martial law. Theory and practice of social systems management, 4. pp. 16–25.
Fedorchuk V.M., Komarnitska L.M., Storozhuk N.R. (2023). Resilience of the individual in conditions of martial law. Scientific monograph. Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 113–126.
Khmel O.V., Lovyak I.V. (2018). Resilience as one of the meta-competences of developing the professional identity of a future primary school specialist. Modern strategies for the development of pedagogy and psychology: materials of the international scientific and practical conference (Lviv, November 23–24, 2018) / NGO «Lviv Pedagogical Community». Lviv, 87–90.
Shevchenko O. T. (2020). Psychological features of the development of resilience of future nurses in working with severe somatic patients: dissertation ... candidate of psychological sciences: 19.00.07. Kyiv: I. A. Zyazyun Institute of Pedagogical Education and Adult Education.
Bartone, P.T., Ursano, R.J., Wright, K.M. and Ingraham, L.H. (1989). The Impact of a Military Air Disaster on the Health of Assistance Workers. Journal of Nervous and Mental Disease, 177, 317–328.
Bonanno G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59, 1, 20–28.
Bonanno G. A. (2009). The other side of sadness: What the new science of bereavement tells us about life after loss. New York: Basic Books.
Connor K. M., Davidson J. R. T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor–Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2),76–82.
Friborg F., Hjemdal O., Rosenvinge J. H., Martinussen M. (2003). A new rating scale for adult resilience: What are the central protective resources behind healthy adjustment? International Journal of Methods in Psychiatric Research.. Vol. 12(2). P. 65–76.
Luthar S. S., Cicchetti D., Becker B. (2000). The construct of resilience: A critical evaluation and guidelines for future work. Child Development.. Vol. 71(3). P. 543–562.
Masten A. S. (2001). Ordinary magic: Resilience processes in development. American Psychologist, 56(3), 227–238.
Meichenbaum D. (1985). Stress Inoculation Training: A Preventive and Treatment Approach. New York: Pergamon Press, 356 p.
Meredith L. S. et al. (2011). Promoting psychological resilience in the U.S. military. Santa Monica: RAND Corporation.
Reivich K., Shatté A. (2002). The Resilience Factor: 7 Keys to Finding Your Inner Strength and Overcoming Life’s Hurdles. New York: Broadway Books.
Rutter M. (1987). Psychosocial resilience and protective mechanisms. American Journal of Orthopsychiatry, 57(3),316–331.
Tedeschi R. G., Calhoun L. G. (2004). Posttraumatic Growth: Conceptual Foundations and Empirical Evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18.
Tedeschi R. G., Calhoun L. G. (1996). The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9(3),455–471.
Ungar M. (2011). The social ecology of resilience: Addressing contextual and cultural ambiguity of a nascent construct. American Journal of Orthopsychiatry, 81, 1,1–17.
Werner E. E., Smith R. S. (1992). Overcoming the Odds: High Risk Children from Birth to Adulthood. Ithaca, NY: Cornell University Press.
