Застосування технології субсенсорного  впливу для  проведення психокорекційної роботи зі хворими на депресивні розлади

doi:10.26565/2410-1249-2025-23-03

Людмила Шестопалова Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-6295-0667
Володимир Луцик Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-0611-3367
Ірина Войтенко Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України», Харків, Україна
Ярослава Нуднова Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України», Харків, Україна

DOI: https://doi.org/10.26565/2410-1249-2025-23-03

Ключові слова: перцептивно-інформаційні процеси, психокорекція, субсенсорний вплив, перцепція, особистість, психологічні кластери, депресивні розлади

Анотація

Метою дослідження було апробація та оцінка ефективності методики комплексного зоро-перцептивного субсенсорного психокорекційного впливу для проведення психокорекційної роботи з хворими на депресивні розлади. Нами створено спеціальну методику зоро-перцептивного субсенсорного психокорекційного впливу, яка базується на використанні швидкоплинних субсенсорних зорових стимулів. Було обстежено 52 хворих з різними клінічними формами депресивних розладів (F31.3; F32.0; F32.1; F33,0; F33.1; F33.11; F34.1; F43.1; F43.2), основну групу утворили 28 хворих, групу порівняння увійшли 24 пацієнта. Пацієнти основної групи отримували наряду з лікуванням та реабілітацією згідно затверджених МОЗ України клінічних протоколів та настанов, сеанси комплексного субсенсорного впливу, у хворих групи порівняння субсенсорная стимуляція не проводилась. Для оцінки ефективності субсенсорного психокорекційного впливу було здійснено психодіагностичне обстеження до початку психокорекції та після її завершення. Застосовувались наступні психодіагностичні методики: методика «Самооцінка», Шкала резильєнтності, Госпітальна шкала депресії та тривоги (HADS), «Толерантність до невизначеності», опитувальник часової перспективи Зімбардо. У хворих, які зазнавали субсенсорного психокорекційного впливу, відзначалися достовірне зростання резильєнтності, більш виражена редукція депресивної та тривожної симптоматики, зменшення фаталістичного ставлення до сьогодення; крім того, поліпшується сприйняття власного майбутнього. Таким чином, застосування комплексної субсенсорної психокорекції у хворих на депресивні розлади сприяє достовірній редукції симптомів чотирьох основних психологічних кластерів як базових об’єктів-мішеней для проведення психокорекційної роботи, а саме: редукція депресивної та тривожної симптоматики (кластер «Емоційні порушення»); зростання рівня резильєнтності (кластер «Дезадаптивно-поведінкові зміни»); гармонізація самооцінки (кластер «Світовідчуття та образ Я); зменшення фаталістичного ставлення до сьогодення. Також поліпшується сприйняття свого майбутнього (кластер «Хроноперцепція»).

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Kozhina, G.M. & Zelenska, K.O. (2023). Clinical phenomenology of stress-associated disorders in conditions of full-scale invasion. Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, Vol. 31, Issue 1(114), 5-37. doi: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is1-2023-5

Linsky, I.V., Pidkorytov, V.S., Kuzminov, V.N., Denysenko, M.M. et al. (2025). Dynamics of post-stress symptoms in patients with stress-associated disorders during standard treatment. Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, Vol. 33, Issue 1 (122). 4-12. doi: https://doi.org/10.36927/2079-0325-1.

Shestopalova, L.F. & Lutsyk, V.L. (2021). Threshold and semantic characteristics of transient visual-perceptual processes in patients with affective disorders. Psychiatry, Narcology and Medical Psychology, Vol.16. P. 66-72. doi: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2021-16-08

Shestopalova, L.F. & Lutsyk, V.L. (2022). Research on the effects of subsensory influence on the system of associations in patients with depressive disorders. Psychological Counseling and Psychotherapy, 18, 16-20. doi: https://doi.org/10.26565/2410-1249-2022-18-02

Shestopalova, L.F. & Lutsyk, V.L. (2020). Development and testing of experimental psychological methods for the study of unconscious visual-perceptual processes. Psychological counseling and psychotherapy, Vol.14, 50-56. doi: https://doi.org/10.26565/2410-1249-2020-14-04

Certificate of copyright registration for work No. 134992 “Methodology of complex visual-perceptual subsensory psychocorrectional influence”. (2025). Shestopalova, L.F., Lutsyk, V.L., Voitenko, I.V., applied 10.02.2025, published 9.04.2025

Shestopalova, L.F., Lutsyk, V.L. & Voitenko, I.V. (2024). Psychological clusters as targets of psychocorrectional work in patients with depressive disorders. Grail of Science, 45. 600-605. doi: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.01.11.2024.085

Burlachuk, L.F. (2007). Dictionary-reference book on psychodiagnostics. 3 ed. St. Petersburg. Peter.

Smith, B. A., Dalen, J., Wiggins, K. T., Tooley, E., Christopher, P. J., & Bernard, J. F. (2008). The brief resilience scale: Assessing the ability to bounce back. International Journal of Behavioral Medicine, 15(3), 194-200. doi: https://doi.org/10.1080/1070550080222297

Zigmond, A.S. & Snaith, R.P. (1983). The hospital anxiety and depression scale. Acta Psych. Scandinav, 67(6), 361-370

Budner, S. (1962). Intolerance of ambiguity as a personality variable. Journal of Personality, 30, 29-50.

Zimbardo, P. G. & Boyd, J. N. (1999). Zimbardo Time Perspective Inventory. Journal of personality and social psychology, Vol. 77, №6, 1271-1288.