Гіперсексуальність у формі порноадикції: клінічне спостереження

Анотація

У статті повідомляється про рубрики, що мають відношення до гіперсексуальності, які містяться в Міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) (1994), американському діагностичному і статистичному посібнику по психічним розладам 5-го перегляду (2013) і проекті МКХ-11 (Kraus Shane W. et al., 2018). Також названі 4 концептуалізації гіперсексуальності: обсесивно-компульсивна (Bancroft J., Vukadinovic Z., 2004), адиктивна (Carnes P., 1983), зумовлена порушенням контролю імпульсів (Kraus Shane W. et al., 2016), а також пов’язана з синдромом постійного сексуального збудження / розладом у формі постійного генітального збудження і синдромом роздратованих геніталій (Кочарян Г.С., 2019). Наведено клінічне спостереження автора, яке, на його думку, кореспондується з моделлю гіперсексуальності як сексуальної адикції (порноадикціі), хоча при порівнянні критеріїв сексуальної адикції і критеріїв компульсивного розладу сексуальної поведінки, який увійшов у проект МКХ-11 (Kraus Shane W. et al., 2018), можна зробити висновок про їх відповідність. При первинному зверненні чоловік 32 років пред’являв скарги на постійні думки про секс, які його турбують, труднощі контролю сексуальних імпульсів, що реалізуються при мастурбації і в 80% випадків здійснюються з використанням інтернет-порно. Мастурбує щодня або через день в основному на роботі, так як на робочому місці знаходиться один. Дивиться ролики з різними гетеросексуальними сюжетами (вагінальні і оральні статеві акти), садомазохістською і лейсбійскою тематикою, а також ролики, де жінка здійснює статевий акт з собакою. У зв’язку зі своєю проблемою, яка виникла в 18 років, з 22 років відзначає постійне відчуття депресії. Звертає на себе увагу те, що хворому важко встановлювати контакти з особами жіночої статі. Останній статевий акт був у 25 років. Основним методом лікування цього пацієнта була гіпносугестивна терапія, яка проводилася в варіанті програмування. Робилися навіювання, спрямовані на зменшення / ліквідацію тяги до мастурбації і порно (особливо до його ненормативних варіантів); посилення сексуального потягу до реальних жінок у реальному житті; посилення спроможності контролю сексуальних адиктивних імпульсів; легкість спілкування з жінками; поліпшення настрою. Всього було проведено 7 сеансів гіпнозу, так як з об’єктивних причин хворий не зміг продовжити лікування. Відзначається, що у пацієнта мала місце порноадикція, яка підтримувалася труднощами встановлення ним контактів з особами жіночої статі. Дана адикція добре купірувалася за допомогою гіпносугестивної терапії (основний метод лікування), що доповнювалося читанням літератури релігійно-філософського змісту, яка дозволяла послаблювати адиктивні спонукання шляхом переключення уваги (допоміжний терапевтичний вплив). Установка пацієнта на необхідність дотримання практично повного сексуального утримання, яке, на його думку, є корисним для організму, призвела до того, що сексуальні спонукання і їх реалізація, які стали виникати у нього набагато рідше, ніж до лікування, і більш ніж «вкладалися в нормативний ряд», сприймалися ним як адиктивні, хоча насправді такими вже й не були. У зв’язку з недостатньою тривалістю лікування не можна виключити можливість поступового «сповзання» пацієнта в сексуальну адикцію (порноадикцію), що диктує необхідність контролю його стану.