ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ВЛАДИ В ПРОЦЕСІ ДЕМОКРАТИЧНОГО ВІДКАТУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ (ПОЛЬЩА, УГОРЩИНА, ЧЕХІЯ, БОЛГАРІЯ, СЕРБІЯ)
Анотація
Досліджено процеси трансформації та ерозії інституту судової влади в п'яти країнах Східної Європи — Польщі, Угорщині, Чехії, Болгарії та Сербії – в контексті демократичного відкату (democratic backsliding). Охарактеризовано ключові параметри порівняльного аналізу: незалежність конституційного суду, незалежність судів загальної юрисдикції, судове врядування та зовнішній тиск. Особливу увагу приділено виявленню спільних стратегій ослаблення судової влади, зокрема використанню механізмів «юридичного автократизму» та «захоплення держави», а також аналізу інструментів політичного тиску на суддів — від дискреційних повноважень голів судових адміністрацій до створення політизованих дисциплінарних органів. Розглянуто відмінності між країнами, зумовлені конфігурацією політичної влади (наявністю конституційної більшості), щільністю міжнародного інституційного нагляду та структурою механізмів підзвітності. Показано, що в Угорщині та Польщі відбулася цілеспрямована системна атака на судову владу, у Болгарії та Сербії спостерігається хронічна інституційна ерозія, тоді як Чехія виступає контрприкладом стійкості судових інститутів завдяки сильному суддівському самоврядуванню та ефективним внутрішнім стримуванням. Сформульовано практичні рекомендації для України, які включають необхідність законодавчого захисту Вищої ради правосуддя від політичного впливу, недопущення створення дискреційних дисциплінарних органів, запровадження прозорих механізмів суддівського самоврядування та посилення суспільної довіри через відкритість судових процедур. Отримані результати можуть слугувати аналітичною базою для подальших реформ судової системи України на шляху європейської інтеграції та зміцнення верховенства права в повоєнний період.
Завантаження
Посилання
Dahl, R. A. 1991. Democracy and Its Critics. New Haven: Yale University Press.
Curoš, P. 2023. Attack or reform: Systemic interventions in the judiciary in Hungary, Poland, and Slovakia. Oñati Socio-Legal Series 13(2): 626-658. https://doi.org/10.35295/osls.iisl/0000-0000-0000-1393
Kovács, K. and Scheppele, K.L. 2018. The fragility of an independent judiciary: Lessons from Hungary and Poland-and the European Union. Communist and Post-Communist Studies 51(3): 189-200. https://doi.org/10.1016/j.postcomstud.2018.07.005
Sadurski, W. 2018. How democracy dies (in Poland): A case study of anti-constitutional populist backsliding. Revista Forumul Judecatorilor 104-121.
Šipulová, K. and Kosar, D. 2024. Purging the Judiciary After a Transition: Between a Rock and a Hard Place. Hague Journal on the Rule of Law https://doi.org/10.1007/s40803-024-00201-y
Levitsky, S. and Ziblatt, D. 2018. How Demo-cracies Die. New York: Crown Publishing Group.
Defiance in the Face of Autocratization: Democracy report 2023. 2023. V-Dem Institute University of Gothenburg: URL: https://www.v-dem.net/documents/29/V-dem_ democracyreport2023 lowres.pdf
2025 Rule of Law Report: Country Chapter on the rule of law situation in Serbia. SWD (2025) 931 final. 2025. European Commission Strasbourg. URL: https://commission.europa.eu/publications/2025-rule-law-report-communication-and-country-chapters_en
Matczak, M. 2018. Poland's Constitutional Crisis: Facts and interpretations. Oxford: Foundation for Law, Justice and Society.
Attacks on Justice - Czech Republic. 2008. International Commission of Jurists. URL: https://www.icj.org/wp-content/uploads/2009/07/CzechRepublic-Attacks-on-justice-2005-Publications-2008.pdf
Enchev, K. 2018. Evaluation of the Bulgarian judicial system reform for the period 2010-2017 according to the European Commission monitoring reports : Master's thesis. University of Twente. https://essay.utwente.nl/#/view/74548
The Situation of the Judiciary in Serbia After Milosevic: Where Does It Stand, Where Does It Go?: Report of the Implementation Meeting on Human Dimension. 2000. OSCE ODIHR. Iss. 17 October 2000. Meeting on Human Dimension Issues, 17 October 2000. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/8/6/20038.pdf
Vadász, V. 2018. Crisis in the Hungarian judicial administration? Hungarian Academy of Sciences, Law Working Papers, 19 June 2018. URL: http://jog.tk.mta.hu/mtalwp
Zelazna, E. 2020. The Rule of Law Crisis Deepens in Poland after A.K. v. Krajowa Rada Sądownictwa and CP, DO v. Sąd Najwyższy. European Papers 5(1): 329-334. https://doi.org/10.15166/2499-8249/355
Kryzys praworządności. Historia zmian w sądach po 2015 roku. 2021. Kultura Liberalna Nr 673 (48/2021), 30 listopada 2021. URL: https://kulturaliberalna.pl/2021/11/30/kryzys-praworzadnosci-historia/ (in Polish).
Raport NIK: Największy kryzys polskiego wymiaru sprawiedliwości od 1989 r. 2024. Rzeczpospolita, 2 października 2024. URL: https://www.rp.pl/sady-i-trybunaly/art41227291-raport-nik-najwiekszy-kryzys-polskiego-wymiaru-sprawiedliwosci-od-1989-r (in Polish).
Verfassungsblog. 2024. Restoring the Rule of Law, 18 December 2024. URL: https://verfassungsblog.de/restoring-the-rule-of-law/
Kljajic, S. 2026. Serbia: Reform denounced as a political takeover of justice. Deutsche Welle, 4 February 2026. URL: https://www.dw.com/en/serbia-critics-decry-attack-on-judicial-independence-and-increase-in-political-control-of-judiciary/a-75799216
Marinova, I. and Lindholm, R. 2024. Bulgaria: Political Crisis With No End in Sight? Wilson Center, 18 December 2024. URL: https://www.wilsoncenter.org/article/bulgaria-political-crisis-no-end-sight
Venice Commission. 2022. Bulgaria. Opinion on the draft amendments to the Judicial System Act concerning the Inspectorate to the Supreme Judicial Council. CDL-AD(2022)022. URL: https://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2022)022-e
Thavard, B. 2025. Bulgaria's rule-of-law crisis could be Europe's next headache. EUobserver, 1 October 2025. URL: https://euobserver.com/100971/bulgarias-rule-of-law-crisis-could-be-europes-next-headache/
Krastev, I. 2020. Is It Tomorrow Yet? Paradoxes of the Pandemic. London: Allen Lane.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).