ПОЛІТИЧНІ КОМУНІКАЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ У КІБЕРПРОСТОРІ: ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВЕКТОР (МАСОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ СЕГМЕНТ)
Анотація
Виявлено, що одним із провідних вимірів політико-комунікаційної та політико-технологічної діяльності у кіберпросторі є кібердипломатія, яка включає цифрове спілкування як між дипломатичними представництвами різних країн, так і між недержавними зовнішньополітичними й глобальними акторами. З’ясовано, що політична комунікативність сучасних дипломатичних представництв виходить за межі функцій представництва держави. Встановлено, що політико-технологічною функцією кібердипломатії є агрегування ресурсів у забезпеченні національних інтересів, цінностей та потреб в інформаційному середовищі. Охарактеризовано кіберпростір як стратегічний центр тяжіння для сучасних держав на противагу традиційним уявленням про нього як про специфічну технічну сферу. З’ясовано, що інституційно-акторна будова політичних відносин на основі Інтернету характеризується своєю децентралізованою архітектурою та значною роллю приватних структур і громадянського суспільства. Встановлено, що спроможність дипломатичних представництв України здійснювати «наступальну» (проактивну) публічну комунікаційну активність є вирішальним політико-технологічним ресурсом кібердипломатії. Її основним змістом є просуванням наративів щодо успішної боротьби України за її незалежність та захист інтересів євроатлантичної спільноти у боротьбі з країною-агресором. Охарактеризовано масово-інформаційний сегмент кіберпростору, який визначає можливості політичної актуалізації профільних дипломатичних функцій на основі публічно-комунікаційних акцій та кампаній. З’ясовано, що важливого значення набуває випереджальний характер політико-технологічних (в тому числі публічно-комунікаційних дій) в контексті діалогу з громадськістю, політичними акторами та економічними гравцями країн перебування.
Завантаження
Посилання
Bendiek, A. 2018. The EU as a force for peace in international cyber diplomacy. Stiftung Wissenschaft und Politik. 26.04. URL: https://www.swp-berlin.org/en/publication/the-eu-as-a-force-for-peace-in-international-cyber-diplomacy/
Homburger, Z. 2019. The necessity and pitfall of cybersecurity capacity building for norm development in cyberspace. Global Security 33 (2): 224-242. https://doi.org/10.1080/13600826.2019.1569502.
Radionova, I. 2026. Digital Sovereignty АІ: New Dimensions of Geopolitical Competition in the Context of Deglobalization. Grani. 29(1): 108-113. https://doi.org/10.15421/172662 (in Ukrainian)
Verkhovtsevа, І.G. 2024. Ukraine's cyber diplomacy in countering russian informational aggression. Library Science. Record Studies. Informology. Т. 20 (3): 21-31. https://doi.org/10.63009/lsrsi/3.2024.21
Verkhovtseva, I., Malakhova, T. 2026. Cognitive Security of the State and Management of Information Space in the Conditions of Cyber Society. Scientific Perspectives. Series: Public Administration 1 (67): 147-163 https://doi.org/10.52058/2708-7530-2026-1(67)-147-163 (in Ukrainian)
Wang, Y., Zhang, L., Li, R. et al. 2025. The celebrity disaster area effect: exploring the impact of social media on the distribution of humanitarian goods. Humanit Soc Sci Commun 12, 463. https://doi.org/10.1057/s41599-025-04722-1
Chihaia, M.S., Rempala, J. 2023. Cyber Diplomacy. The Palgrave Encyclopedia of Global Security Studies /Romaniuk, S.N., Marton, P.N. (eds). Palgrave Macmillan, Cham: 260-264. URL: https://link.springer.com/rwe/10.1007/978-3-319-74319-6_27
Voicu, S.-N. 2020. Digital Diplomacy. A New Micro-Sphere of Public Communication. Postmodern Openings. 11(3): 160-176. https://doi.org/10.18662/po/11.3/205
Kasper, A. Osula, A.-M., Molnár, A. 2021. EU cybersecurity and cyber diplomacy. URL: https://www.redalyc.org/pdf/788/78882448008.pdf.
Paris Call for Trust and Security in Cyberspace. 2026. URL: https://parispeaceforum.org/initiatives/paris-call-for-trust-and-security-in-cyberspace/
Amaral, E. 2020. Freedom Online Coalition Joint Declaration on Artificial Intelligence and Human Rights, Freedom Online Coalition. Policy Commons. Netherlands. 04 Apr. URL: https://coilink.org/20.500.12592/4d0j3p.
The Palgrave Handbook on Cyber Diplomacy. 2025. Editors G. C. Wilhelm, V.J. Burton, J.A. Koops. Publisher Springer Nature Switzerland. URL: https://www.springerprofessional.de/en/the-palgrave-handbook-on-cyber-diplomacy/51517204
Pytlak, A. 2025. Gender and Cyber Diplomacy. URL: https://www.springerprofessional.de/en/gender-and-cyber-diplomacy/51517290
Qandeel, M., Cristiano, F. 2025. On the Way to Cyber Norms: Legal Frameworks and Human Rights. The Palgrave Handbook on Cyber Diplomacy: 167-183. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-93385-1_8
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
