ТЕОРІЯ «ПОЛЯ КУЛЬТУРНОГО ВИРОБНИЦТВА»: СПРОБА ПОДОЛАННЯ АНТИНОМІЇ «СТРУКТУРАЛІЗМУ» ТА «СУБ’ЄКТИВІЗМУ»
Анотація
У статті досліджується теорія «поля культурного виробництва» П’єра Бурдьє як спроба подолання протиставлення між структуралістськими й суб’єктивістськими підходами. У роботі аналізуються методологічні засади «конструктивістського структуралізму» Бурдьє й демонструється, яким чином його концепція прагне поєднати визнання існування об’єктивних соціальних структур із активною роллю агентів у виробництві й трансформації культурних смислів. Автор реконструює логіку підходу Бурдьє й розглядає способи, якими об’єктивні структури й суб’єктивні практики взаємно зумовлюють одна одну в динаміці культурного виробництва.
Важливе місце в тексті посідає аналіз специфічної організації «поля культурного виробництва» як відносно автономної складової ширшого «поля влади». Бурдьє інтерпретує це поле як простір конкурентної боротьби, у межах якого агенти й інституції змагаються за символічний авторитет і легітимність. Особлива увага приділяється поняттю «illusio» як формі віри у цінність гри та її ставок, а також механізмам колективного виробництва культурної цінності. Наголошується, що художня легітимність постає не лише результатом діяльності окремого митця, а формується завдяки всій мережі агентів і інституцій, залучених до виробництва символічної віри.
Теорія «рефракції» Бурдьє зіставляється зі соціологічними підходами, що ґрунтуються на логіці «відображення». Показується, що, на відміну від редукционістських моделей, які встановлюють прямий зв’язок між соціальним походженням автора та його творчістю, Бурдьє наполягає на опосередковуючій ролі самого поля, котре реструктурує зовнішні соціальні й економічні детермінанти відповідно до власної внутрішньої логіки. Така перспектива дає змогу продемонструвати, яким чином боротьба за художню легітимність приховує ширші конфлікти, пов’язані з владою, капіталом і символічним домінуванням.
Частина дослідження присвячена протиставленню автономного й гетерономного полюсів «поля культурного виробництва». Автор аналізує, як художні стратегії організовуються навколо різних принципів ієрархізації й яким чином культурні агенти здобувають легітимність через конвертацію символічного капіталу інших соціальних полів, зокрема релігії, економіки й політики.
Робиться висновок, що теорія «поля культурного виробництва» Бурдьє створює ефективну концептуальну рамку для осмислення культурних конфліктів як форм символічної боротьби за легітимність і владу. Автор доводить, що відносна автономія культурного поля є невіддільною від його залежності від механізмів символічного визнання й постійної взаємодії з іншими формами соціальної влади. У цьому сенсі теорія поля дозволяє інтерпретувати художні практики не лише як естетичні феномени, а як стратегії, включені до ширших структур символічного обміну й домінування.
Завантаження
Посилання
Atkinson, W. (2025). Field theory, role theory and role conflict: Reappropriating insights from the past. Journal of Classical Sociology, 25(1), рр. 3-19.
Bourdieu, P. (2015). Espace social et pouvoir symbolique. Choses dites. Édition électronique. Paris: Les Éditions de Minuit. Originally published in 1987.
Bourdieu, P. (1977). La production de la croyance: contribution à une économie des biens symboliques. Actes de la recherche en sciences sociales, 13, pp. 3-43.
Bourdieu, P. (1991). Le champ littéraire. Actes de la recherche en sciences sociales, 89, pp. 3-46.
Bourdieu, P. (1994). Stratégies de reproduction et modes de domination. Actes de la recherche en sciences sociales, 105, pp. 3-12.
Cohen, T. (1973). The Possibility of Art: Remarks on a Proposal by Dickie. The Philosophical Review, 82(1), pp. 69-82.
Crossley, N. (2013). Pierre Bourdieu’s Habitus. A History of Habit: From Aristotle to Bourdieu. Lanham, Boulder, New York, Toronto, Plymouth: Lexington Books. pp. 269-285. 294 p.
Dickie, G. (1969). Defining Art. American Philosophical Quarterly, 6(3), pp. 253-256.
Groys, B. (1992). The Total Art of Stalinism: Avant-Garde, Aesthetic Dictatorship, and Beyond / Trans. C. Rougle. Princeton, NJ: Princeton University Press. Originally published as Gesamtkunstwerk Stalin (Munich, Vienna: Carl Hanser Verlag, 1988). 126 p.
Practicing Theory: Pierre Bourdieu and the Field of Cultural Production (2004) / Eds. Browitt, J., Nelson, B. Newark: University of Delaware Press. 132 p.
Sapiro, G. (2023). The symbolic economy of the Nobel Prize in literature: How it counters or reproduces modes of domination // Poetics, Vol. 101, Article 101823https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0304422X23000633
Sapiro, G. (2024). Who Creates the World Author?: Toward a Sociology of World Literature. Journal of World Literature, 9(3), рр. 327-341.
Speller, J. (2011). Bourdieu and Literature. Cambridge: Open Book Publishers. 203 p.
Warhol, A. (1977). The Philosophy of Andy Warhol (From A to B and Back Again). Orlando; Austin; New York; San Diego; Toronto; London: Harvest Book; Harcourt, Inc. Originally published in 1975. 241 p.
Авторське право (c) 2026 Олександр Лойко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
