(ВІД)ШУКАННЯ ЛІКАРЯ У ПОЛІТИЦІ ЗДОРОВ’Я
Анотація
У статті пропонується аналіз «позиції лікаря» у вимірі системи охорони здоров’я, де він виступає довіреним професіоналом, який має діяти за принципами схвалених та інституційно забезпечених моделей взаємовідношень лікаря та пацієнта (DPR) згідно поточної політики охорони здоров’я, а також у вимірі тієї звичайної медичної практики, де лікар приречений стикатися безпосередньо з пацієнтами – зазвичай ненормалізованими, некомпетентними й неслухняними, – які завжди мають свої власні уявлення щодо «здоров’я», «цілей медицини», «благополуччя» тощо, й, як споживачі, вимагають вирішення питань і проблем, що «стосуються здоров’я». За думкою авторів, загальний проблемний контекст складає невизначеність і неможливість моністичного визначення «здоров’я», що, однак, не заважає йому посідати центральне місце у нормативній комунікації лікаря та пацієнта, фігуруючи в ній як їхня спільна мета й як предмет конструктивних обговорювань взаємоприйнятних рішень щодо її досягнення. Водночас, «спільна мова», яка є запорукою дійти згоди щодо об’єму, способів і очікуваних результатів медичного втручання через певний розподіл влади й відповідальності між лікарем і пацієнтом, не може уявлятися як просто дана, готова до застосування, ліцензована утиліта, але походить з перемовин і пунктирних змов лікаря з конкретним пацієнтом, тобто, через становлення їхніх силових взаємо-ставлень. Саме останні (в термінах мікро-фізики влади Фуко) розуміються як особливі, індивідуальні, непевні «низькі» тактики, що «на верхніх поверхах» політики охорони здоров’я завершуються та оформлюються за допомогою нормативних моделей DPR. Таким чином, справжній практикуючий лікар має розумітися як той, хто до кожного випадку-пацієнту має своєвільно визначатися з рівнем своєї «владо-провідності».
Завантаження
Посилання
Barnes, E. (2023). Health problems: philosophical puzzles about the nature of health. Oxford University Press, Incorporated. DOI:10.1093/oso/9780192883476.001.0001
Boorse, C. (2014). A Second Rebuttal On Health. Journal of Medicine and Philosophy, 39, 683–724. DOI:10.1093/jmp/jhu035
Boorse, C. (2024). Boundaries of Disease: Disease and Risk. Medical Research Archives, 12(3). DOI:10.18103/mra.v11i4.3599
Canguilhem, G. (1998). La santé: concept vulgaire & question philosophique. Sables.
Canguilhem, G. (1966). Le normal et le pathologique. (3d ed.). Presses Universitaires de France.
Deleuze, G. (1986). Foucault. Les Éd. du Minuit.
Deleuze, G. (1986а). Sur Foucault. 2ème partie: Pouvoir. 9ème séance, 07 janvier 1986. https://deleuze.cla.purdue.edu/wp-content/uploads/2022/05/09b-Foucault-010786-Fr-Rev-2022_0.pdf
Deleuze, G. (1986b). Sur Foucault. 2ème partie: Pouvoir. 10ème séance, 14 janvier 1986. https://deleuze.cla.purdue.edu/wp-content/uploads/2022/05/10b-Foucault-011486-Fr-Rev-2022_1.pdf (03.10.2025)
Derrida, J. (2004). Structure, Sign and Play in the Discourse of the Human Sciences. In Writing and Difference. Kyiv: Osnovy. (In Ukrainian).
Foucault, M. (1971). L’Ordre du discours: leçon inaugurale au College de France prononcée le 2 Decembre 1970. Gallimard.
Foucault, M. (1994). Les rapports de pouvoir passent à l’intérieur des corps. In Dits et Écrits 1954-1988. III 1976-1979. n197. (pp. 228–236). Galimard.
Foucault, M. (1994b). Un système fini face à une demande infinite. In Dits et Écrits 1954-1988. IV 1980-1988. n216. (pp. 367–383). Galimard.
Gadamer, H.-G. (1996). The enigma of health: the art of healing in a scientific age (J. Gaiger & N. Walker, Trans.). Stanford University Press.
Heidegger, M., & Trawny, P. (2014). Überlegungen VII-XI (Schwarze Hefte 1938/39). Vittorio Klostermann.
Heidegger, M., & Boss, M. (2021). Zollikoner Seminare: Protokolle – Zwiegespräche – Briefe (4th ed). Vittorio Klostermann.
Hirsch, A. (2025). Well-being and enhancement: reassessing the welfarist account. Medicine, HealthCare and Philosophy 28, 185–197. DOI:10.1007/s11019-024-10246-3
Illich, I. (2013). Limits to Medicine: Medical Nemesis. The Expropriation of Health. Marion Boyars.
Kant, I., & Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin. (1910). Kant’s gesammelte Schriften. Georg Reimer.
Kierkegaard, S., Hong, H. V., & Hong, E. H. (1980). The sickness unto death: a Christian psychological exposition for upbuilding and awakening (First Princeton paperback printing, with corrections). Princeton University Press.
Kowalski, J. C. (2018). Quantifying Wellness: Beyond the Dichotomous Choice Between Health and Disease Lies the Road to P6 Medicine. Advances in Sciences and Humanities, 4(2), 25–36. DOI:10.11648/j.ash.20180402.12
Kukla, Q. R. (2024). Healthism, Elite Capture, and the Pitfalls of an Expansive Concept of Health. In Schermer, M., Binney, N. (Eds) A Pragmatic Approach to Conceptualization of Health and Disease. Philosophy and Medicine, 151. (pp. 275–294). Springer, Cham. DOI:10.1007/978-3-031-62241-0_21
Kukla, Q. R. (2025). Health Problems: Philosophical Puzzles about the Nature of Health. The Philosophical Review 1 January 2025 [Book review], 134(1), 86–92. DOI:10.1215/00318108-11592443
Kukla, R. (2014). Medicalization, «Normal function», and the definition of health. In The Routledge Companion to Bioethics. (pp. 515–530). Taylor & Francis. DOI:10.4324/9780203804971-54
Linden, R. van der, & Schermer, M. (2022). Health and disease as practical concepts: exploring function in context-specific definitions. Med Health Care Philos. Mar; 25(1), 131–140. DOI:10.1007/s11019-021-10058-9
Lupton, D. (1997). Foucault and the médicalisation critique. In Petersen, A. R., & Bunton, R. (Eds.). Foucault, health and medicine. (pp. 94–110). Routledge.
Lupton, D. (2016). Risk and Personal Responsibility for Health and Illness in the Web 2.0 Era. In Davis, J. E., & González, A. M. (Eds.). To fix or to heal: patient care, public health, and the limits of biomedicine. (pp. 152–176). New York University Press.
Misselbrook, D. (2024). Thinking about medicine: an introduction to the philosophy of healthcare (First edition). CRC Press, Taylor & Francis Group.
Nabokov, V. V. (2010). Bend sinister. Penguin.
Nietzsche, F. (2020). The Gay Science. (V. B. Tchaikovsky, Trans.). Folio. (In Ukrainian).
Tournier, M. (1996). Le miroir des idées: traité (Ed. rev. et augm). Mercure de France.
Авторське право (c) 2026 Михайло Шильман, Кирило Широков
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
