ФІЛОСОФСЬКИЙ «РОЗТИН» АКАДЕМІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ: УКРАЇНСЬКЕ ТЛО
Анотація
Стаття містить аналіз ситуації прогресуючої «непотрібності» традиційної діяльності академічних бібліотек, яка останнім часом підсилюється пануванням на світовому науковому ринку переважно цифрового контенту, значним полегшенням пошуку та віддаленого доступу до нього та, взагалі, вражаючими успіхами інформаційних наук і технологій, що живлять сучасну економіку знання. Щодо українських академічних бібліотек, їхнє вельми незавидне становище сьогодні є обтяженим ще й двома додатковими факторами. По-перше, це звичка та минулий / радянський досвід, що ваблять фахівців і надалі мислити бібліотечну справу в застарілих термінах і поняттях, розуміючи сенс своєї професійної діяльності як фундаментально одержавленої. По-друге, це сучасні воєнно-політичні обставини, через які чиниться певний владний тиск на бібліотеки задля, по суті, відтворення ними інституційних контрольно-наглядових функцій. Отже, українські академічні бібліотеки – обачно переслідуючи суцільну лояльність – ризикують ускочити у зашморг підвладної ідентичності, що вічно повертається.
Альтернативним такому ступору вбачається неприємний шлях повз шанування свого славетного минулого, через відкидання ілюзій щодо «аполітичності» бібліографічних списків і бібліотечних класифікаторів і до усвідомлення того факту, що сьогодні українські академічні бібліотеки мають вести свою політику – тобто, винаходити «нетрадиційні» форми діяльності, які доводять їхню корисність-придатність у полі знання, що задається вимірами ринку, обслуговування, науки-навчання та просвітництва. Щоб не відігравати лише скорботну роль нефінансованих покупців на пишному ринку, їм залишається здійснити певний зсув-повернення до духу просвітництва та навіть задіяти деякі «середньовічні» практики – з урахуванням нагальних освітніх та навчальних потреб. Це означає, що вітчизняним академічним бібліотекам час певною мірою перетворюватися на функціональні, зручні та привітні місця-середовища, де самотужки й колективно створюється, збирається та легалізується потрібний користувачам, перевірений та упорядкований професіоналами цифровий контент.
Завантаження
Посилання
Barthes, R. (1984). De l’oeuvre au Texte. In Essais critiques IV. Le bruissement de la langue (pp. 69–78). Paris: Éditions du Seuil.
Barthes, R. (1984a). Sur la Lecture. In Essais critiques IV. Le bruissement de la langue (pp. 37–48). Paris: Éditions du Seuil.
Derrida, J. (2001). Le livre à venir. In Papier machine : le ruban de machine à écrire et autres réponses (pp. 15–31). Paris: Galilée.
Derrida, J. (1990). Les pupilles de l’Université. Le principe de raison et l’idée de l’Université. In Du droit à la philosophie (pp. 461–498). Paris: Galilée.
Eco, U. (2016). Sulla labilità dei supporti. In Pape satàn aleppe : cronache di una società liquida (pp. 352–354). Milano: La nave di Teseo.
Floridi, L. (2002). On Defining Library and Information Science as Applied Philosophy of Information. Social Epistemology, 16, 37–49. DOI: 10.1080/02691720210132789
Foucault, M. (2013). La bibliothèque fantastique : A propos de “La Tentation de saint Antoine” de Gustave Flaubert. Retrieved from www.labibliothequefantastique.net 22.01.2024
Foucault, M. (1966). Les mots et les choses : une archéologie des sciencies humaines. Paris: Éditions Gallimard.
Fuller, S. (2016). The Academic Caesar: university leadership is hard. New York: SAGE Publications.
Gradmann, S. (2014). From containers to content to context. The changing role of libraries in eScience and eScholarship. Journal of Documentation, 70(2), 241–260. DOI: 10.1108/JD-05-2013-0058
Hernon, P., & Matthews, J. R. (Eds.). (2013). Reflecting on the future of academic and public libraries. Chicago: ALA Editions an imprint of the American Library Association.
Hjørland, B. (2018). Library and Information Science (LIS). Part 1. Knowledge Organization, 45(3), 232–254. DOI: 10.5771/0943-7444-2018-3-232
Humboldt von, W. (1960). Über die innere und äussere Organisation der höheren wissenschaftlichen Anstalten in Berlin. In Freie Universität Berlin. Idee und Wirklichkeit einer Universität: Dokumente zur Geschichte der Friedrich-Wilhelms-Universität zu Berlin (ss. 193–202). Berlin: De Gruyter.
Kant, I. (1917). Der Srteit der Facultäten. In Kant’s gesammelte schriften. Band VII. (ss. 1–116). Berlin: Georg Reimer.
Kulish, Yu. (2023). Peculiarities of the Digital Environment of the University Libraries on the Modern Stage. Ukrainian Journal on Library and Information Science, 11, 10–20. DOI: 10.31866/2616-7654.11.2023.282651 (In Ukrainian).
Litwin, R. (2009). Preface. In Cossette, A., & Litwin, R. Humanism and libraries: an essay on the philosophy of librarianship. (pp. vii–xi). Duluth: Library Juice Press.
Nethercutt, E. (2023). The Absence of Philosophy in Library and Information Science. Library Philosophy and Practice (e-journal). 7940. Retrieved from https://digitalcommons.unl.edu/libphilprac/7940 21.01.2024
Osburn, C. B. (2009). The social transcript: uncovering library philosophy. New York: Libraries Unlimited.
Peters, M. A., Neilson, D., & Jackson, L. (2022). Post-marxism, humanism and (post)structuralism: Educational philosophy and theory. Educational Philosophy and Theory, 54(14), 2331–2340. DOI: 10.1080/00131857.2020.1824783
Readings, B. (1996). The university in ruins. Cambridge: Harvard University Press.
Salisbury, F., & Peseta, T. (2018). The «Idea of the University»: Positioning Academic Librarians in the Future University. New Review of Academic Librarianship, 24(3-4), 244–264. DOI: 10.1080/13614533.2018.1472113
Serres, M. (2012). Petite poucette. Paris: Le Pommier.
Zwadlo, J. (1997). We Don’t Need a Philosophy of Library and Information Science: We’re Confused Enough Already. The Library Quarterly: Information, Community, Policy, 67(2), 103–121.
Авторське право (c) 2024 Михайло Шильман
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).