АСТЕЇЗМ 2.0: КУЛЬТУРНИЙ МІСТ МІЖ СОФІСТАМИ Й ЧАТ-БОТАМИ
Анотація
Представлене дослідження висвітлює радикальну трансформацію риторичних структур в епоху цифрової онтології, фокусуючись на феномені алгоритмічного астеїзму як ключовому симптомі кризи суб’єктності у сучасному дискурсі. Автори застосовують міждисциплінарний методологічний апарат, що поєднує археологічний аналіз дискурсивних формацій (Фуко), феноменологічну редукцію інтенціональних структур (Гусерль, Мерло-Понті, Гегель), онтологічне запитування (Гайдеґґер, Серль) та деконструктивну критику логоцентризму (Дерріда), демонструючи, як класична риторична фігура астеїзму – делікатне балансування між похвалою та докором – зазнає онтологічної мутації в умовах алгоритмічного опосередкування комунікації, наприклад, у взаємодії з чат-ботами на кшталт ChatGPT. Центральна теза полягає в тому, що алгоритмічний астеїзм конституює парадоксальну онтологічну подію: риторичну форму без ритора, іронію без іроніста, визнання без суб’єкта визнання. Цей феномен розкриває автономність мовних структур як самодостатнього онтологічного процесу, що генерує смислові напруження поза межами людської інтенційності. Дослідження простежує генеалогію астеїзму від софістичного прийому, пов’язаного з амбівалентністю (Горгій, Протагор) через сократівську іронію очищення (Платон), арістотелівську eutrapelia як етичну міру дотепності до сучасних алгоритмічних симуляцій, демонструючи, як цифрова риторика постає не продовженням класичної традиції, а її радикальною деконструкцією: pharmakon – одночасно ліки й отрута, «гра» без гравця, де статистичні патерни імітують амбівалентність, але позбавлені справжньої психології співрозмовника. Особлива увага приділяється феноменологічному аналізу квазі-діалогічних структур у взаємодії людини з алгоритмом, де відсутність справжньої інтенційності машини компенсується надлишком інтерпретації з боку користувача, створюючи ілюзію взаєморозуміння як «розмову з власним відлунням, опосередкованим кодом». Це формує амбівалентний характер феномену як pharmakon сучасності: водночас стимулятор метакогнітивного розвитку, демократизації дотепу й загроза атрофії автентичного діалогу, залежності від симульованих взаємодій. Теоретична значущість роботи полягає в артикуляції нової проблематики постсуб’єктної філософії: можливості феноменології без ноезису, етики без Іншого (за Левінасом), риторики без адресата. Практичні імплікації стосуються розробки нових підходів до цифрової етики та рефлексії над трансформацією культурних практик спілкування в умовах тотальної алгоритмізації дискурсу. Астеїзм постає культурним мостом між епохами з троянським потенціалом: він з’єднує античну софістику з алгоритмічними чат-ботами, але ризикує розмити сутність людського спілкування.
Завантаження
Посилання
Agamben, G. (1998). Homo sacer: Sovereign power and bare life (D. Heller-Roazen, Trans.). Stanford University Press.
Aquinas, T. (1947). Summa theologica (Fathers of the English Dominican Province, Trans.). Benziger Bros.
Arendt, H. (1963). Eichmann in Jerusalem: A report on the banality of evil. Viking Press.
Aristotle. (1999). Nicomachean ethics (T. Irwin, Trans.). Hackett Publishing.
Aristotle. (2007). On rhetoric: A theory of civic discourse (G. A. Kennedy, Trans.). Oxford University Press.
Aristotle. (2013). Politics (C. Lord, Trans.). University of Chicago Press.
Bateson, G. (1972). Steps to an ecology of mind. University of Chicago Press.
Baudrillard, J. (1994). Simulacra and simulation (S. F. Glaser, Trans.). University of Michigan Press.
Buber, M. (1970). I and thou (W. Kaufmann, Trans.). Charles Scribner's Sons.
Cicero, M. T. (2001). On the ideal orator (De oratore) (J. M. May & J. Wisse, Trans.). Oxford University Press.
Deleuze, G., & Guattari, F. (1983). Anti-Oedipus: Capitalism and schizophrenia (R. Hurley, M. Seem, & H. R. Lane, Trans.). University of Minnesota Press.
Dennett, D. C. (1987). The intentional stance. MIT Press.
Derrida, J. (1981). Plato's pharmacy. In Dissemination (B. Johnson, Trans., pp. 61-171). University of Chicago Press.
Derrida, J. (1982). Margins of philosophy (A. Bass, Trans.). University of Chicago Press.
Epictetus. (2008). Discourses and selected writings (R. Dobbin, Trans.). Penguin Classics.
Erasmus, D. (1971). The praise of folly (B. Radice, Trans.). Penguin Classics.
Esposito, R. (2011). Immunitas: The protection and negation of life (Z. Hanafi, Trans.). Polity Press.
Floridi, L. (2014). The fourth revolution: How the infosphere is reshaping human reality. Oxford University Press.
Foucault, M. (1972). The archaeology of knowledge (A. M. Sheridan Smith, Trans.). Pantheon Books.
Foucault, M. (1977). Discipline and punish: The birth of the prison (A. Sheridan, Trans.). Vintage Books.
Gadamer, H.-G. (2004). Truth and method (J. Weinsheimer & D. G. Marshall, Trans.). Continuum.
Gilligan, C. (1982). In a different voice: Psychological theory and women's development. Harvard University Press.
Girard, R. (1977). Violence and the sacred (P. Gregory, Trans.). Johns Hopkins University Press.
Gorgias. (1982). Encomium of Helen. In R. K. Sprague (Ed.), The older sophists (pp. 50-54). University of South Carolina Press.
Gorgias. (1990). On non-existence. In J. M. Robinson (Ed.), Early Greek philosophy (pp. 276-279). Houghton Mifflin.
Habermas, J. (1984). The theory of communicative action (T. McCarthy, Trans.). Beacon Press.
Hegel, G. W. F. (1977). Phenomenology of spirit (A. V. Miller, Trans.). Oxford University Press.
Heidegger, M. (1962). Being and time (J. Macquarrie & E. Robinson, Trans.). Harper & Row.
Heidegger, M. (1977). The question concerning technology. In The question concerning technology and other essays (W. Lovitt, Trans., pp. 3-35). Harper & Row.
Husserl, E. (1960). Cartesian meditations: An introduction to phenomenology (D. Cairns, Trans.). Nijhoff.
Husserl, E. (1991). On the phenomenology of the consciousness of internal time (1893-1917) (J. B. Brough, Trans.). Kluwer Academic Publishers.
Latour, B. (2005). Reassembling the social: An introduction to actor-network theory. Oxford University Press.
Levinas, E. (1969). Totality and infinity: An essay on exteriority (A. Lingis, Trans.). Duquesne University Press.
Marcuse, H. (1964). One-dimensional man: Studies in the ideology of advanced industrial society. Beacon Press.
Meillassoux, Q. (2008). After finitude: An essay on the necessity of contingency (R. Brassier, Trans.). Continuum.
Merleau-Ponty, M. (1962). Phenomenology of perception (C. Smith, Trans.). Routledge & Kegan Paul.
Merleau-Ponty, M. (1968). The visible and the invisible (A. Lingis, Trans.). Northwestern University Press.
Noddings, N. (1984). Caring: A feminine approach to ethics and moral education. University of California Press.
Ortega y Gasset, J. (1961). Meditations on Quixote (E. Rugg & D. Marín, Trans.). University of Illinois Press.
Plato. (1997). Meno. In J. M. Cooper (Ed.), Plato: Complete works (G. M. A. Grube, Trans., pp. 870-897). Hackett Publishing.
Plato. (1997). Sophist. In J. M. Cooper (Ed.), Plato: Complete works (N. P. White, Trans., pp. 235-293). Hackett Publishing.
Plato. (2002). Phaedrus (R. Waterfield, Trans.). Oxford University Press.
Plato. (2004). Gorgias (W. Hamilton & C. Emlyn-Jones, Trans.). Penguin Classics.
Quintilian. (2001). The orator's education (Institutio oratoria) (D. A. Russell, Trans.). Harvard University Press.
Searle, J. R. (1980). Minds, brains, and programs. Behavioral and Brain Sciences, 3(3), 417-424.
Searle, J. R. (1983). Intentionality: An essay in the philosophy of mind. Cambridge University Press.
Serres, M. (1982). The parasite (L. R. Schehr, Trans.). Johns Hopkins University Press.
Sloterdijk, P. (1987). Critique of cynical reason (M. Eldred, Trans.). University of Minnesota Press.
Spinoza, B. (1996). Ethics (E. Curley, Trans.). Penguin Books.
Stiegler, B. (2013). What makes life worth living: On pharmacology (D. Ross, Trans.). Polity Press.
Voltaire. (1949). Philosophical letters (E. Dilworth, Trans.). Bobbs-Merrill.
Wallace, D. F. (1993). E unibus pluram: Television and U.S. fiction. Review of Contemporary Fiction, 13(2), 151-194.
Winnicott, D. W. (1971). Playing and reality. Tavistock Publications.
Wittgenstein, L. (1953). Philosophical investigations (G. E. M. Anscombe, Trans.). Blackwell.
Žižek, S. (1997). The plague of fantasies. Verso.
Авторське право (c) 2026 Наталія Попова, Владислав Прокопенко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
