ВІЗУАЛЬНА ТА ЦИФРОВА РИТОРИКА: ДОСВІД РОЗУМІННЯ

  • Наталія Попова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-8168-1017
  • Владислав Галстян Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0009-0009-5816-0879
  • Ярослав Галстян Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0009-0007-1193-2750
Ключові слова: риторика, філософія, візуальне, цифрове

Анотація

Дослідження риторики часто обмежуються історією питання та аналізом риторичних прийомів з класичного риторичного канону. Проте у сучасному світі цього недостатньо. Ця стаття присвячена опрацюванню питань про візуальну та цифрову риторики: двом взаємопов'язаним областям, які відіграють ключову роль у сучасному інформаційному світі, оскільки за допомогою риторики апробуються, опановуються і конструюються різноманітні моделі реальності. Тому що риторика за своєю природою виступає механізмом конструювання та інтерпретації моделей реальності, виконуючи ключову роль у формуванні громадської свідомості. В рамках даного абстракту ми розглянемо основні аспекти дослідження цих дисциплін, а також їх вплив на формування і сприйняття повідомлень у сучасному суспільстві. У зв'язку зі стрімким розвитком технологій і постійними змінами в медійному середовищі, філософський аналіз візуальної та цифрової риторики стає необхідним інструментом розуміння сутності нових викликів. Візуальна риторика може створювати специфічні кадри сприйняття, керуючи увагою глядачів і впливаючи на їх інтерпретацію подій і явищ. Цифрова риторика вивчає вплив цифрових технологій на способи комунікації, використання мови та ефективність переконання в цифровому середовищі. Філософський аналіз цих областей стає особливо важливим у світлі швидкого розвитку технологій і динамічних змін у медіа-середовищі, а через це і в людській свідомості. Підхід з використанням філософії дозволяє більш глибоко зрозуміти характер і відмінності візуальної та цифрової риторик, їх коріння та етичні аспекти. Філософський підхід дозволяє задавати ґрунтовні плідні питання про те, як візуальні та цифрові засоби впливають на наші переконання, цінності та культурні норми. Філософія маніфестує потенційні ризики, пов'язані з використанням візуальних і цифрових засобів комунікації, бо цифрова риторика стикається з низкою викликів, як от надмірна кількість інформації, ефемерність повідомлень, усвідомлення брехливості-справжності, технічні обмеження тощо. В статті обґрунтовується важливість філософського аналізу в контексті сучасного інформаційного ландшафту, що допомагає нам більш свідомо та ефективно взаємодіяти з цими потужними засобами спілкування та вираження поглядів. Стаття надає фреймворк для критичного мислення, що дозволяє суспільству адаптуватися до постійних змін і розвиватися в умовах інформаційного насичення.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Наталія Попова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Попова Наталія Валеріївна

кандидат філософських наук

доцент кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Владислав Галстян, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Галстян Владислав Сергійович

аспірант, філософський факультет

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Ярослав Галстян, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Галстян Ярослав Сергійович

аспірант, філософський факультет

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Посилання

Albrecht-Crane, Christa. (2015). Understanding Rhetoric: A Graphic Guide to Writing by Elizabeth Losh et al. (review). Rocky Mountain Review of Language and Literature, 69, 104–107.

Allen, Nancy. (1996). Ethics and Visual Rhetorics: Seeing's Not Believing Anymore. Technical Communication Quarterly, 5, 87–105.

Barthes, R. (1964). Le Degré zéro de l’écriture, suivi de Éléments de Sémiologie. Paris.

Baudrillard, J. (1981). Simulacres et simulation. Paris: Galilée.

Blair, J. A. (2004). The rhetoric of visual arguments. Defining visual rhetorics. Mahwah, N.J.: Lawrence Erlbaum Associates, pp. 41–61.

Boyle, Casey. (2018). The Digital: Rhetoric Behind and Beyond the Screen / Boyle Casey, Brown James J., Ceraso Steph. Rhetoric Society Quarterly, 48, 251–259.

Collins, D. (1992). Anamorphosis and the Eccentric Observer (parts 1 and 2). Leonardo, 25, 1, 2.

Douglas, Ch. (1989). Behind the Suprematist Mirror. Art in America, Sept, 164–176.

Eco, U. (1984). Semiotics and the philosophy of language. London.

Eliade, M. (1963). Aspects du myth. Paris: Gallimard.

Flaker, A. (1982). Poetika osporavanja. Zagreb.

Eyman, D. (2015). Digital Rhetoric: Theory, Method, Practice. San Francisco: University of Michigan Press. doi:10.3998/dh.13030181.0001.001.

Foss, Sonja K. (2004). "Framing the Study of Visual Rhetoric: Toward a Transformation of Rhetorical Theory". Defining Visual Rhetorics. New Jersey: Routledge, pp. 303-313.

Handa, Carolyn. (2004). Visual Rhetoric in a Digital World. New York: Bedford/St. Martin's.

Hocks, Mary E. (2003). Understanding Visual Rhetoric in Digital Writing Environments. College Composition and Communication, 54, 629–656.

Hodgson J., Barnett S. (2016). Introduction: What is Rhetorical about Digital Rhetoric? Perspectives and Definitions of Digital Rhetoric. Enculturation, November, 22. URL: https://enculturation.net/what-is-rhetorical-about-digital-rhetoric.

McComiskey, Bruce. (2014). Visual Rhetoric and the New Public Discourse. JAC: A Journal of Rhetoric, Culture, & Politics, 24, 187–206.

Miller, S. (2010). Constantin Brâncuș. London: Reaktion.

Mortensen, M., Allan, S., Peters, Ch. (2017). The Iconic Image in a Digital Age: Editorial Mediations over the Alan Kurdi Photographs. Nordicom Review, 38, Special Issue 2, 71-86. doi:10.1515/nor-2017-0415

Phillips, Barbara J., McQuarrie, Edward F. (2004). Beyond Visual Metaphor: A New Typology of Visual Rhetoric in Advertising. Marketing Theory, 4, 113–136.

Sarapik, V. (1999). The problem of titles in painting. Sign Systems Studies, 27, 148-167. https://doi.org/10.12697/SSS.1999.27.08

Sonesson, G. (1995). The Mute Narratives. New Issues in the Study of Pictorial Texts. Interart Poetics. Acts of the congress “Interart Studies: New Perspectives”, Lund, May. Lagerroth, Ulla-Britta, Lund, Hans, & Hedling, Erik, (eds.). Rodophi, Amsterdam & Atlanta 1997; 243–252.

Vizualnost. Zagrebački pojmovnik kulture 20. stoljeća (1995). Ured. A. Flaker, J. Užarević. Zagreb: Filozofski fakultet.

Zappen, J. P. (2005). Digital Rhetoric: Toward an Integrated Theory. Technical Communication Quarterly, 14, 3. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1207/s15427625tcq1403_10.

Опубліковано
2023-11-27
Цитовано
Як цитувати
Попова, Н., Галстян, В., & Галстян, Я. (2023). ВІЗУАЛЬНА ТА ЦИФРОВА РИТОРИКА: ДОСВІД РОЗУМІННЯ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (69), 42-48. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2023-69-5
Номер
Розділ
Статті