SIMPLE NET DIAGRAM: ЛЮДИНА – МАШИНА – КОМУНІКАЦІЯ
Анотація
В статті в історичній перспективі розглядаються соціальні медіації як практики трансформації / модифікації людини. Представлено авторську модель історичних епох, виходячи з розуміння людини як істоти, що конституює себе через певні способи опосередковування / медіації комунікації. Виокремлено три етапи (епохи), коли вибудовуються різні способи медіації міжлюдських стосунків і діють різні комунікативні медіатори: 1) людина – тварина – людина, 2) людина – бог – людина, 3) людина – машина – людина. Зазначено також, що сьогодні спостерігаються симптоми нової епохи, характер якої можна передати послідовністю машина – людина – машина, коли залежність від машин і взаємозалежності між людьми, що під’єднані до машин, конституюють соціокультурну медіацію. Мета статті – з’ясувати характер цієї медіації. В статті представлено архаїчну комунікацію як пов’язану зі встановленням структур роду, фіксацією спорідненості. Базовою моделлю визначено тотемізм, а медіатором – тварину. Наступний етап – форма комунікації, яка конституюється структурами трансцендентного, коли йдеться про встановлення духовного зв’язку між людьми. Так формується релігійна / метафізична людина, коли медіації здійснюються через звернення до слова божого, а бог є медіатором комунікації. На третьому етапі комунікація скеровується процесом виробництва, постає як культуріндустрія, міжлюдські стосунки опосередковуються технікою, коли машина є медіатором комунікації, яка постає як ринок, що формує функціональну, операційну людину.
Сучасний світ характеризується розвитком машин до технологій штучного інтелекту (ШІ). Новітні технології відтворюють комунікативну і сенсоутворюючу властивість людини, якою є здатність до мови. ШІ (зокрема ChatGPT і його аналоги) постає як втілення технології, що може цілком замінити багато видів людської діяльності. Втім в статті зауважується, що проблеми і загрози для людства й природи вкорінені не в машині, не в ШІ, а в самій людині. Коли розглядати сучасний технологічний розвиток як звільнення людини від інструментального розуму, тоді можна визначати перспективи для комунікативного, критичного, поетичного, емпатичного, емфатичного розумів. Машини, навіть машини бажання, варто розглядати в перспективі можливості реалізації всіх цих розумів, разом зі зменшенням експлуатації саме людини. Себто в послідовності машина – людина – машина потрібно вбачати перспективу, що на свій лад втілює етичний імператив.
Завантаження
Посилання
Boström, N. (2020). Superintelligence. Strategies and dangers of the development of intelligent machines. Kyiv: Nash Format. (In Ukrainian)
Deleuze J. Guattari F. (1996). Capitalism and Schizophrenia: Anti-Oedipus / transl. from French by O. Shevchenko. Kyiv: CARME – SINTO. (In Ukrainian)
Perepelytsia, O., & Khrabrova, V. (2025). Education and University in the age of Artificial Intelligence. Filosofiya Osvity. Philosophy of Education, 30(2), 186–198. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-2-12. (In Ukrainian)
Augustine of Hippo. (1999). Confession / transl. from Latin by Yu. Mushak. Kyiv: Osnovy. (In Ukrainian)
Ana Teixeira Pinto. (2018). The Psychology of Paranoid Irony. Transmediale. 12.02. https://transmediale.de/en/journal/the-psychology-of-paranoid-irony
Keen, Ian. (2004). Aboriginal Economy and Society. South Melbourne: Oxford Univ. Press.
Marc Andreessen. (2023). The Techno-Optimist Manifesto. Andreessen Horowitz, October, 16. https://a16z.com/the-techno-optimist-manifesto/
MTAA-RR. (1997). Simple Net Art Diagram. mtaa.net. https://www.mtaa.net/mtaaRR/off-line_art/snad.html
M. River. (2011). Simple Net Art Diagram - Notes on Outputs. mtaa.net, Mar 25. https://www.mtaa.net/mtaaRR/news/mriver/friday_post_03_25_11.html
Ortega y Gasset, J. (2010). Man the Technician. / Transl. H. Weyl. Technology and Values: Essential Readings. / Edited by Craig Hanks. New York: John Wiley and Sons, pp. 114-121.
Palmer, C., Steadman, L., Cassidy, C., Coe, K. (2008). Totemism, metaphor and tradition: incorporating cultural traditions into evolutionary psychology explanations of religion. Zygon: Journal of Religion and Science, 43(3), 719–735. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-9744.2008.00950.x
Russell, St. J., & Norvig, P. (2010). Artificial Intelligence: A Modern Approach. Third edition. Prentice Hall.
Tingting Jiang, Zhumo Sun, Shiting Fu, Yan Lv. (2024). Human-AI interaction research agenda: A user-centered perspective. Data and Information Management, 8, 4, December, 1-10. https://doi.org/10.1016/j.dim.2024.100078
Авторське право (c) 2025 Олег Перепелиця, Владислав Могилат

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).


3.gif)



