NAKED ATTRACTION: СТРУКТУРА БАЖАННЯ
Анотація
У статті здійснюється концептуалізація структури бажання, що властива суспільству спектаклю споживання. Визначається характер репрезентацій різноманіття, рівності, рівновартості, що конституюють сучасного суб’єкта бажання й експонують сингулярність бажання, що спрямоване на частковий об’єкт. Специфіка культури сучасного суспільства, орієнованого на різноманітні способи «самовинаходження» через оприлюднення конструювання особистості, зациклена на тілесності, на винесенні усього тілесного на поверхню. Йдеться про панування дефрагментованих образів, що виробляються за принципами товарної форми через репрезентацію/експонування, що забезпечується розвитком сучасних медіа-технологій. У цій перспективі капіталізоване тіло зводиться до його інструментальності, виробничого потенціалу його частин, що легітимується процесом трансформації сексуальності, який можна спостерігати в сучасному медіа-просторі, в ток-шоу, зокрема Naked Attraction, характерні риси якого розглянуто в статті.
Суб’єкт суспільства спектаклю споживання є суб’єктом бажання, яке зосереджується на поверхнях тіла як обгортки, в яку запаковане задоволення. Процес розпаковування постає як такий, що дає насолоду. В делезіанській проєкції такий тип бажання і такий спосіб насолоди тлумачиться як мазохистський, що реалізується в формі договору і, зокрема в «саспенсі» розпаковування/роздягання. В спектаклі споживання йдеться про поступовість бажання, що рухається від органів/частин за логікою розпакування як роздмухування бажання. Фігура суб’єкта бажання/спектаклю/споживання визначається через точки (ро)збіжності: природне/культурне, ціле/часткове, єдине/множинне, інтимне/екстимне. Відтак стверджується, що єдиного цілісного суб’єкта, особистості, яку потрібно відтворювати чи наслідувати, не існує. Натомість є частковість множини, що перебуває в трансформаційному процесі само(ре)презентації. В цьому контексті життя постає як рух від частки до частки, якість яких оцінюється здатністю давати/отримувати, продукувати/споживати, експонувати/споглядати задоволення/насолоду, що розгортається в деконструкцію і трансформацію суб’єкта бажання і зокрема, сексуальності.
Завантаження
Посилання
Annie Sprinkle, Beth Stephens, Jennie Klein. (2021). Assuming the Ecosexual Position: The Earth as Lover. Minneapolis London.
Debord, Guy. (1992). La Société du Spectacle. Paris: Gallimard. (In French).
Deleuze G. (1967). Présentation de Sacher-Masoch: le froid et le cruel. Paris: Les Éditions de Minuit. (In French).
Han, Byung-Chul. (2012). Agonie des Eros. Berlin: Matthes & Seitz Berlin. (In German).
Han, Byung-Chul. (2017). The agony of eros / foreword by Alain Badiou ; translated by Erik Butler. Cambridge, MA : MIT Press.
Ibrahim Y. (2021). Posthuman Capitalism. Dancing with Data in the Digital Economy. London, New York: Routledge.
Kamper D. (2002). Der Körper, das Wissen, die Stimme und die Spur. Quel corps?: Eine Frage der Repräsentation. Muenchen, p. 167-174. (In German).
McNair Br. (2002). Striptease Culture. Sex, Media and the Democratisation of Desire. London, New York: Routledge.
Nick Land. (2019). Disintegration. Jacobite. July 15. https://web.archive.org/web/20220119212451/https://jacobitemag.com/2019/07/15/disintegration/
Preciado P. B. (2018). Countersexual Manifesto / trans. by K.G. Dunn. New York: Columbia University Press.
Schivelbusch W. (2018). Things and people. Essay on consumption / trans. O. Yudin. Kyiv: Nika Center; Lviv: Anetta Antonenko Publishing House. (In Ukrainian).
The Vulva Gallery. https://www.thevulvagallery.com/about
Waldrep Sh. (2021). The space of sex: the porn aesthetic in contemporary film and television. New York: Bloomsbury Academic.
Авторське право (c) 2022 Олег Перепелиця, Ольга Храброва
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).