«Людина з душею, сплетеною з бруду, ніжності та смутку»: Гайто Газданов про Василя Розанова»

Наталья Павловна Евстафьева Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина

Ключові слова: деміфологізація, вмирання, авторська стратегія, потенційність, екзистенціалізм

Анотація

Стаття відображає досвід прочитання есе Газданова «Міф про Розанова» в аспекті виявлення варіативності авторських стратегій обох представників літературного екзистенціалізму. Дисонанси газдановського тлумачення свідомості й долі Розанова пояснюються як наслідок рефлексії неприйняття вмирання, вираженої в критичному дискурсі Газданова мотивами осуду/виправдання калейдоскопічно роздрібненого оповідного «Я» Розанова. Об’єктивне зближення художньо-філософських концепцій обох письменників зв’язується з об’єднуючими їх інтенціями затвердження позараціональної істини про світ і людину.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Наталья Павловна Евстафьева, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина

кандидат филологических наук, доцент кафедры истории русской литературы

Посилання

1. Бабай П. М. Оповідь та жанр книг В. В. Розанова «Уединенное» та «Опавшие листья» : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.02 «Російська література» / П. М. Бабай. – Харків, 2004. – 16 с.

2. Газданов Г. Собрание сочинений: В 5 т. – Т. 1. Романы. Рассказы. Литературно-критические эссе. Рецензии и заметки / Гайто Газданов. – М. : Эллис Лак, 2009. – 880 с.

3. Розанов В. В. О себе и жизни своей / В. В. Розанов. – М.: Московский рабочий, 1990. – 876 с.

4. Сухих И. Клэр, Машенька, ностальгия / Игорь Сухих. – Звезда, 2003. – № 4. – С. 218 – 227.