Традиція в системі перехідності. Чехов на зламі двох епох

  • Валентина Ивановна Силантьева Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова
Ключові слова: перехідний час, хаос, нерівноважність, дисипативність, ентропія, флуктуація, традиція

Анотація

У статті поставлено питання про особливості успадкування традиції в періоди «зламу епох» і переходу від однієї форми художнього відображення світу до іншої. Питання перехідної художньої свідомості сьогодні в літературознавстві обговорюються майже постійно, а у просторі «власне літератури» на цей запит відповідає постмодернізм. Для характеристики подібних «неврівноважених» періодів часто використовують термінологію і понятійний ряд, запропонований синергетиками. Тому в статтях і об'ємних літературознавчих роботах використовуються поняття «нерівноважність», «дисипативність», «ентропія». Ми стверджуємо, що в ситуації турбулентності і торжества Хаосу коригується засвоєння традиції, формується новий погляд на досягнення попередників. У нашій роботі пропонується нова схема аналізу творів, що написані в епоху перехідності.

Відправним моментом дослідження стала творчість Чехова як письменника, який з'єднав ХIХ-й і ХХ-ий літературні століття. Показано ставлення цього письменника до проблеми засвоєння й переосмислення минулого, і в першу чергу, ставлення до традиції. У роботі використовуються не тільки твори, а й листи Чехова. Особливо докладно ті, в яких відображена полеміка Чехова з Толстим з приводу роману «Воскресіння».

Теоретичне обґрунтування основних положень статті складають роботи Ю. Лотмана з питань художнього «вибуху»; а також роботи Р. Арнхейма і       М. Вертхеймера з гештальт-теорії. Ще – напрацювання Вл. Соловйова з проблеми «всеєдності» як філософської доктрини, яка визначає собою модель хаосу і турбулентного розвитку життя і мистецтва. Синергетична модель переходу через розпад і хаос до відносної стабільності підтверджується основними положеннями численних досліджень Г. Хакена, І. Пригожина, а також їх послідовників.

Що стосується Чехова, то питання про його «перехідну позицію» в мистецтві рубежу XIX–XX століть дебатується досить давно. Першоджерелом такого ставлення до письменника Чехова можна вважати роботи Андрія Бєлого і Д. Мережковського – критиків, які часто піднімали питання про місце письменника в сучасному йому літературному потоці. Протягом ХХ століття ця проблема неодноразово обговорювалася у наукових колах, але тільки з обґрунтуванням теорії перехідності в кінці XX і на початку XXI століть історія з освоєнням чеховського спадщини отримала новий імпульс розвитку.

Досліджуючи заявлену в даній статті проблему, її автор приходить до висновку про те, що традиція в моменти «зламу часів» переважно розглядається як об'єкт насмішки і епатажного заперечення. Від неї воліють відмовитися, а не коригувати, не переосмислювати відповідно до вимог часу. Але одночасно багатьма письменниками традиція сприймається і як об'єкт для активних художніх експериментів. У цьому випадку про свої права активно заявляє фактор «прогресивної випадковості». В результаті такої дії створюються нові довговічні (або недовговічні) жанрові форми. Так сталося з Чеховим: він залишив нам твори, які виявилися довговічними, але якийсь час дивували сучасників і викликали їх гнів. Проте, саме ці форми вижили і продовжують жити у ХХI столітті.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Валентина Ивановна Силантьева, Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова
доктор филологических наук, профессор, заведующий кафедры зарубежной литературы

Посилання

1. Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства / Рудольф Арнхейм. – М.: Прометей, 1994. – 352 с.

2. Белый А. Символизм как миропонимание / Андрей Белый; сост., вступ. ст. и прим. Л. А. Сугай. – М.: Республика, 1994. – 528 с.

3. Курдюмов С. П. Синергетика и системный синтез. Синергетика в контексте культуры [Электронный ресурс] / С. П. Курдюмов, Г. Г. Малинецкий // Режим доступа : http://www.fund-intent.ru/science/sinr001.shtml

4. Лакшин В. Я. О «символе веры» А. П. Чехова / В. Я. Лакшин // Чеховиана. Статьи, публикации, эссе. – М.: Наука, 1990. – 276 с.

5. Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. – СПб.: «Искусство-СПБ», 2000. – 704 с.

6. Мочульский К. В. Владимир Соловьев. Жизнь и учение [Электронный ресурс] / Мочульский К. В. // Режим доступа : http://otherreferats.allbest.ru/philosophy/00008848_0.html

7. Нямцу А. Е. Русская литература в контексте мировых традиций: учеб. пособие / А. Е. Нямцу. – Черновцы: Черновицкий нац. ун-т, 2009. – 424 с.

8. Суворин А. С. Дневник / А. С. Суворин. – М.: Изд-во «Новости», 1992. – 496 с.

9. Тынянов Ю. Н. Поэтика. История литературы. Кино / Ю. Н. Тынянов. – М.: Наука, 1977. – 576 с.

10. Чехов А. П. Полн. собр. соч. и писем: В 30-ти т. Письма: В 12-ти т. Сочинения: В 18-ти т.– М.: Наука, 1974–1983. Ссылки на произведения и письма А. П. Чехова оформляются по данному изданию, в тексте статьи обозначаются: серия, том, страница.

11. Wertheimer M. Die Abhandlungen zur Gestalttheorie [Электронный ресурс] / М. Wertheimer. – Philosophische Akademie, 1925. – Режим доступа :
http://www.i-u.ru/biblio/archive/vertgeymer_prod/00.aspx
Опубліковано
2017-04-06
Як цитувати
Силантьева, В. И. (2017). Традиція в системі перехідності. Чехов на зламі двох епох. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (75), 168-174. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/8290
Номер
Розділ
Культурно-естетичні аспекти вивчення літературних явищ