Часткова модифікація дієслівної семантики сталих дієслівно-субстантивних словосполучень порівняно з семантикою відповідних монолексемних дієслів в англійській мові

Анотація

Тенденція до номіналізації має виняткову значущість в англійській мові. Багато лінгвістів пов’язують яскраво виражену тенденцію до номіналізації в англійській мові з аналітизмом англійської мовної системи та з деякими специфічними процесами в історії розвитку англійської мови. Процеси номіналізації як прояв варіативності мови на різних рівнях її структури є досить активними, що робить актуальним дослідження різноманітних аспектів їх функціонування. Метою даної роботи є аналіз функціонування та співвіднесеності сталих дієслівно-субстантивних словосполучень та корелятивних монолексемних дієслів, а саме часткової модифікації дієслівної семантики  сталих дієслівно-субстантивних словосполучень в англійській мові. Під сталими дієслівно-субстантивними словосполученнями розуміються такі словосполучення, які складаються із перехідного дієслова та віддієслівного іменника, при цьому особливість такого типу словосполучень полягає у тому, що їм властиве цілісне значення, яке виводиться із значення складових слів і співвідноситься з одним референтом, а не з двома. Тому еквівалентами сталих дієслівно-субстантивних словосполучень часто виступають монолексемні дієслова, дериваційно споріднені із субстантивним компонентом. Проведене дослідження демонструє, що сталі дієслівно-іменні словосполучення можуть відрізнятися від монолексемних дієслів, що корелюють з ними, перш за все за семантикою, отримуючи додаткове семантичне навантаження.

Специфіка значної частини сталих дієслівно-субстантивних словосполучень полягає у тому, що за їх допомогою передається цілеспрямованість чи зумисний характер дії, додатковий лексичний відтінок інтенсивності прояву дії, відтінок результативності дії, диференційованість вираження скерованості дії, емфаза тощо. Сталі дієслівно-субстантивні словосполучення можуть передавати додаткові граматичні значення, такі аспектуальні характеристики дії, як кратність, частковість і т. і. Поряд з аспектуальністю сталі дієслівно-субстантивні словосполучення як номінативи розчленованого типу можуть виражати також станові відношення і відіграють важливу роль у поповненні та розширенні поля пасиву лексико-граматичними конституентами.

Проведене дослідження доводить, що розчленування номінації процесу на два компоненти — дієслівний та іменний — не випадкове і передбачає вирішення низки комунікативних завдань.