Проблема пам’яті та ідентичності в світлі концепту «Я та Інший» у повісті Валерія Шевчука «Мор»

Анотація

Проблему втрати ідентичності у повісті В. Шевчука «Мор» розглянуто як наслідок втрати пам’яті. Означена проблема висвітлена крізь призму центрального у філософії діалогу концепту «Я та Інший». Така дослідницька оптика є актуальною з огляду на потребу поглиблення розуміння філософського контексту прози В. Шевчука, а також і тому, що окреслена проблематика ще не була предметом окремого аналізу в працях дослідників творчості письменника, або ж висвітлювалася побіжно, в контексті вивчення інших питань.

Мета статті — розгляд особливостей розгортання в повісті «Мор» теми пам’яті у зв’язку з проблемою ідентичності й концептом «Я та Інший», простеження ролі Іншого на шляху героя до самоідентифікації. Теоретико-методологічною основою розвідки стали ідеї дослідників пам’яті (Аляйди Ассман та ін.), представників феноменології, зокрема філософії діалогу (Моріса Мерло-Понті, Мартіна Бубера, Еммануеля Левінаса). 

В результаті аналізу простежено шлях героя повісті В. Шевчука до віднайдення свого Я, що пролягає через втрату, відчай, страждання, випробування, зустріч з Іншим, пізнання та вибір. З’ясовано, що суголосно поглядам представників філософії діалогу, письменник розкриває процес самоідентифікації Я через діалог з Іншим, наслідком чого є переосмислення онтологічного сенсу й темпоральних площин, перехід від присвоєння до прийняття, пізнання й розуміння, а також – від відчуження до відповідальності.

Зроблено висновки про ключову роль ідей філософії діалогу, екзистенційних мотивів та етичних понять у моделюванні світоглядно-інтелектуальних колізій, духовно-етичних пошуків, діалектики внутрішнього світу людини у повісті «Мор». Засобами розгортання проблемно-тематичного, образного, сюжетно-композиційного планів твору є необарокова поетика та поліфонічний наратив.