Асоціативно-вербальне поле концепту як маркер національної мовної свідомості
Анотація
Статтю присвячено проблемі універсального і національно-специфічного у мовній свідомості представників різних етносів. Метою дослідження є виявлення спільних рис та національної специфіки мовної свідомості українців, росіян і болгар на базі порівняльного аналізу семантичної структури асоціативно-вербального поля «народ», що об’єктивує важливий для української, російської та болгарської картин світу лінгвокультурний концепт.
Актуальність роботи зумовлена значимістю компаративного вивчення асоціативно-вербальних полів у контексті характерної для сучасної антропоцентричної лінгвістики актуалізації міжкультурного аспекту дослідження концептів, національної мовної свідомості і лінгвокультури в цілому.
Емпіричною базою роботи послугували дані «Слов’янського асоціативного словника», створеного за результатами вільних асоціативних експериментів, проведених з носіями чотирьох слов’янських мов (російської, української, білоруської і болгарської) наприкінці 90-х років ХХ ст.
У результаті дослідження було встановлено, що асоціативно-вербальні поля виявляють багато спільних рис в інтерпретації концепту «народ» мовною свідомістю українців, росіян і болгар. Так, ядро концепту формують когнітивні ознаки «люди, натовп», «чисельність», національні та державно-політичні характеристики, хоча місце цих ознак у ядерній зоні концепту в межах національних лінгвокультур відрізняється (в українській домінує національний аспект, у російській і болгарській – ознаки «натовп», «люди»). Різною мірою, але актуалізовані у структурі концепту ідеї сили та величі, єдності, страждання та приниження. Оцінна зона концепту в усіх трьох мовах є амбівалентною. Проте порівняльний аналіз асоціативних полів дозволив виявити і значну кількість національно-специфічних реакцій на стимул «народ». Отже, культурно-історичні особливості, національно-ментальні розбіжності трьох слов’янських народів зумовлюють специфіку їхньої мовної свідомості, яка відбивається у структурі і конкретному наповненні відповідних асоціативно-вербальних полів на рівні як ядерної зони концепту, так і його периферії.
Завантаження
Посилання
Hnatyuk, L. P. (2007) Language consciousness. Ukrainian language: Encyclopedia / Ed. Col.: Rusanivskyi V. M., Taranenko O. O. (co-chairs) and others. Kyiv. P. 378. [in Ukrainian].
Davydova, N. V. Dekusar, G. G. (2021) The relevance of the analysis of the associative field for identifying the features of the national linguistic and cultural system. Scientific review. No. 8(80). https://naukajournal.org/index.php/naukajournal/article/view/2440/2426. DOI: https://doi.org/10.26886/2311-4517 [in Ukrainian].
Kostruba, N. S. (2019) The concept of "sin" in the consciousness of youth: a psycholinguistic approach. Psychological journal, No. 5(10). P. 35–45 DOI: https://doi.org/10.31108/1.2019.5.10. [in Ukrainian].
Kots, T. A. (2023) The concept of “linguistic consciousness” in the modern linguistic terminological system. Terminological Bulletin. Issue 7. P. 133–141. [in Ukrainian].
Kutsos, O. I. (2022) Classification of definitions of the concept of “linguistic consciousness” by the method of cluster analysis. Collection of scientific papers “New Philology”. No. 88. P. 37–42. DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2022-88-6. [in Ukrainian].
Slavic associative dictionary: Russian, Belarusian, Bulgarian, Ukrainian (2004) / N. V. Ufymtseva, G. I. Cherkasova, Yu. N. Karaulov, E. F. Tarasov. Moscow. 792 p.
Tarasov, E. F. (1996) Intercultural communication – a new ontology of the analysis of language consciousness. Ethnocultural specificity of language consciousness. Moscow. P. 7–22. [in Russian].
Ufymtseva, N. V. (2015) Linguistic awareness is a picture of the world – a language picture of the world. Questions of psycholinguistics. No. 2 (24). P. 115–119. [in Russian].
