Поетика імажистського роману: «Скажи мені жити» Г.Д.
Анотація
Англомовний імажизм не вважав прозу своїм пріоритетним мистецьким «полігоном» і тому, на відміну від теоретичних маніфестів чи критичних роздумів стосовно нових правил для нової поезії, не залишив їх щодо поетики прози. Стаття вперше виокремлює парадигматичні особливості імажистського «поетичного роману» (С. Спендер) на матеріалі роману Г.Д. (Гільди Дуліттл) «Скажи мені жити. Мадригал» (H.D.“Bid Me to Live. Madrigal”). Наголошується, що це –– roman à clеf, тобто роман з ключем, де за усіма значущими персонажами стоять історичні прототипи, головні з яких Джулія (Гільда Дуліттл), Рейф Ештон (Річард Олдінгтон) та Ріко (Д.Г. Лоренс). У поетиці роману Г.Д. можна виокремити парадигматичні для модерністської прози риси: відкрита форма, фрагментарність, інтертекстуальність, колажування, елементи «потоку свідомості» та ін. До пошуків особливостей імажистської парадигми прози в статті залучені романи В. Вулф («Місіс Деловей») та Р. Олдінгтона («Смерть героя»). «Вертикальна структура» наративу (С’юзен Фрідман), характерна для ліричного роману, зосереджена на оповіді-трансформації героїні в момент найглибшої особистої кризи в житті жінки і мисткині на тлі катастрофи Першої світової війни. Поетика імажизму, запозичена прозою з поезії, –– це пошук і знаходження зразків, патернів, які утворюють паратаксис, тобто взаємодіють як сурядні. Впродовж усього роману ці «шаблони» перетворюються на образ, надійно забезпечуючи картину, емоцію чи ідею. Саме через такі «шаблони» розкривається складний світ Джулії, стратегічно підкреслений пролептичними та аналептичними порушеннями лінеарного часу.
Аналіз поетики роману Г.Д. доводить, що наративна стратегія авторки полягає у пошуку і знаходженні імажистських корелятів окремих образів, описів і цілих сцен-ситуацій. Часто процес пошуку спеціально виводиться назовні з метою залучення до нього читача, а найбільш важливі образи-патерни-ситуації неодноразово повторюються. Саме це становить основу ліричної оповіді, своєрідного імажистського автомадригалу.
Завантаження
Посилання
Ortega-i-Gasset, H. (1994). Doomky pro roman// Ortega-i-Gasset, H. Vybrani tvory. Per. z isp. V. Sahna. K.: Osnovy. P. 273-305.
Freedman R. (1963). The Lyrical Novel: Studies in Herman Hesse, Andre Gide, and Virginia Woolf. Princeton University Press. 310 p.
H.D. (1983). Bid Me to Live. A Madrigal. Black Swan Books Ltd. 211 p.
H.D. (1983). Collected Poems 1912-1944; [ed. by Louis L. Martz]. N.Y.: New Directions. 629 p.
Korg J. (2003). Imagism // A Companion to Twentieth-Century Poetry; [ed. by Neil Roberts]. Blackwell Publishing Ltd. P. 127-137.
The Norton Anthology of Modern Poetry; (1988) [еd. by R. Ellmann and R. O’Clair]. 2nd ed. N.Y.- Lnd.: W.W.Norton & Co. 1865 p.
Moore H. T. (1974). The Priest of Love: A Life of David Herbert Lawrence. The Penguin Books. 697 p.
Spender S. (1963). The Struggle of the Modern. The University of California Press. 266 p.
Tomlinson, Charles. (1961) Two Englands. // Poetry. October, 1961. P.54-56. https://www.poetryfoundation.org/poetrymagazine/browse? Volume =99&issue=1&page=61
Wagner L.W. (1972). “The Sun Also Rises”: One Debt to Imagism // The Journal of Narrative Technique. Vol. 2. No. 2 (May, 1972). P.88- 98.
