Антропологія кохання Інґеборґ Бахман («Воєнний щоденник» та «Книжка Франци»)

Анотація

Розвідка присвячена дослідженню творчості австрійської письменниці Інґеборґ Бахман (1926–1973), що передбачає вивчення конкретних зразків фікційної та нефікційної літератури з використанням принципів літературознавчої антропології. Зокрема, у порівняльному ключі розглядаються «Воєнний щоденник» («Kriegstagebuch», 1944–1945) та незавершений роман «Книжка Франци» («Das Buch Franza», 1965–1966). Мета статті полягає в антропологічному аналізі культурної універсалії кохання, що базується на власному життєвому досвіді авторки та художньо переосмислюється в її текстах.

Акцентується роль британського солдата, віденського єврея-емігранта Джека Гамеша (Jack Hamesh, 1920–1987), для перепрочитання «Книжки Франци». Його образ втілено у фігурі лорда Персівала Глайда (Персі), капітана англійського війська, в якого закохується протагоністка роману Франца під час деокупації регіону Каринтії. Враховуються нотатки І. Бахман у формі щоденника та 11 листів юнака до неї, що демонструють почуття обох.

Наголошується на ключових аспектах художньої трансформації «першого» кохання письменниці до Дж. Гамеша з урахуванням часопросторового контексту зображених подій, що супроводжуються екзистенційними викликами для людини (завершення Другої світової війни). Літературний персонаж Персі узагальнює образ британських військових, з якими у той час спілкувалася письменниця, а також рецептивний потенціал його алюзійного антропоніма, що натякає на статус «псевдопари». Окрім того, звернено увагу на ідеалізацію його фігури, що вказує на заміщення реального образу на металогічний із гіперболізацією прикметних рис прототипу, з метою посилення ефекту при зображенні перших романтичних стосунків І. Бахман.

Антропологічний вимір любові між чоловіком та жінкою засвідчує важливість фікційної та нефікційної літератур для художнього перепрочитання життєвого матеріалу, що репрезентує узагальнену бахманівську візію кохання.