Концепт «мудрий» у російському публіцистичному дискурсі

Анотація

Стаття присвячена дослідженню змістовної структури концепту «мудрий» у російському публіцистичному дискурсі. Об’єктом дослідження є семантика та сполучуваність слова мудрый у газетних текстах. Предметом дослідження є когнітивні ознаки концепту «мудрий», що виявляються у сполучуваності прикметника мудрый у російськомовних публіцистичних текстах.

Мета роботи –– виявити когнітивні ознаки концепту «мудрий» у публіцистичному дискурсі. Емпіричну базу дослідження склали матеріали газетного підкорпусу Національного корпусу російської мови.

Результати проведеного аналізу дозволили зробити висновок про те, що концепт «мудрий» у російському публіцистичному дискурсі включає низку когнітивних ознак і може характеризувати людей чи описувати дії. Насамперед, цей концепт пов’язаний з інтелектуальною досконалістю: якщо людина може прийняти правильне рішення або правильно поводитися, то вона вважається мудрою. Серед різних професійних категорій людей найчастіше мудрими визнаються керівники, політики, вчителі та артисти. Ця обставина може вказувати на те, що мудрість визначається не лише високим рівнем інтелекту людини, а й здатністю впливати на інших людей, передавати свої знання та досвід. Як правило, мудрість є результатом життєвого досвіду, набутого протягом тривалого часу, тому слово мудрый часто зустрічається у поєднанні з прикметниками опытный та старый. Мудрі люди мають високі моральні якості, такі як доброта, порядність і терпіння. При цьому дуже рідко в публіцистичному дискурсі (на відміну від дискурсів інших типів) мудрість асоціюється з корисливим прагматизмом і хитрістю. Ознака «мудрий» може метонімічно переноситися із суб’єктів на рішення, вчинки, дії. При цьому мудрими визнаються раціональні рішення, що дозволяють покращити стан справ, подолати труднощі, мирно вийти із конфліктної ситуації. Часто мудрістю характеризуються мовні дії та їх результати (слова, вислови, поради, правила тощо).