Аксіологічний концепт ЛІНЬ як об’єкт лінгвістики та психології
Анотація
Сучасна лінгвістика – це поліпарадигмальна наука, яка вирізняється, зокрема, й інтересом до даних психології. Особливо важливим є залучення результатів психології під час вивчення аксіологічних концептів, оскільки треба враховувати, що оцінки, які виносять люди, не завжди мають достатньо підстав. Мета дослідження полягає в тому, щоб розглянути концепт ЛІНІ з точки зору різних наук, зокрема когнітивної лінгвістики та психології, доповнивши лінгвістичні дані знаннями про причини виникнення досліджуваного стану.
Застосувавши когнітивний підхід до вивчення мовних явищ, ми зосередили увагу на диференціації контекстних значень полісемічного слова лень: відповідно до критерію «характер концептуалізації» виділяємо перцептуальні значення, значення внутрішнього стану суб’єкта-експерієнцера, інферентні значення. Методи когнітивної семантики дали змогу узагальнити сукупність контекстних значень слова; виявити повторювану структуру когнітивних процесів, в якій відображені шаблони розуміння і мислення, реконструювати такий ґештальт-сценарій: у центрі модельованої ситуації перебуває людина, яка з позиції ставлення до ліні оцінюється негативно; оцінка виникає внаслідок невідповідності між фізичним / психологічним / психофізіологічним станом, характером, поведінкою лінивої людини й очікуваною соціально-культурною нормою. Оцінка здійснюється мовцем / наратором. Оскільки концепт ЛІНЬ невіддільний від свого антипода ПРАЦІ, соціально-культурна норма пов’язана з протилежними смислами: «людина має старанно трудитися, бути працьовитою та ін.».
Із погляду психології характеристика лінивої людини часто є упередженою і не завжди ґрунтується на дослідженні мотивів людини, що оцінюється. Концепція лінощів може бути редукціоністським поясненням того, чому інші не діють так, як від них очікують. При цьому реальна мотивація, здібності та кваліфікація оцінюваної людини майже ніколи не враховуються. Ці проблеми експлікуються у дискурсі психології. Аналіз психологічної літератури уможливив виділення основних причин виникнення стану лінощів: низький рівень мотивації; слабкі вольові якості; прагнення до задоволення; захисна реакція від фізичного чи розумового навантаження; своєрідний протест проти насильства над особистістю та деякі інші.
Завантаження
Посилання
Berne, E. Games People Play: The Psychology of Human Relationships. URL:http://loveread.ec/read_book.php?id=2086&p=1 (date of the application 19.02.2024).
Wang, Lili (2023). Conceptual semantics of the adjective ленивый and stereotypical image of a lazy person (according to the National Corpus of the Russian Language). The Jornal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Philology”. № 92. P. 64–69. URL: 10.26565/2227-1864-2023-92-09.
Vygotsky, L. S. Psychology. URL: https://goo.su/sHdy (date of the application 19.02.2024).
Eremina, M. A. Laziness and hard work in the mirror of the Russian language tradition: monograph. URL: https://goo.su/l5oNI (date of the application 19.02.2024).
Klimov, E. A. Individual style of activity. URL: https://c.twirpx.link/file/1029330/ (date of the application 19.02.2024).
Kon, I. S. On the problem of national character. General psychology. URL: https://scepsis.net/library/id_903.html (date of the application 19.02.2024).
A brief dictionary of cognitive terms / E. S. Kubryakova, V. Z. Demyankov, Yu. G. Pankrats, L. G. Luzina / under general ed. E. S. Kubryakova. URL: https://b.twirpx.link/file/183196/ (date of the application 19.02.2024).
Petrovsky, V. A. (1975). On the psychology of personality activity. Questions of psychology. No. 3. P. 26–38.
Psychological Dictionary. URL: http://azps.ru/handbook/ (date of the application 19.02.2024).
Rubinstein, S. L. Fundamentals of general psychology. URL: https://psylib.org.ua/books/rubin01/ ((date of the application 19.02.2024).
Serio, P. (1999). Russian language and analysis of Soviet political discourse: analysis of nominalizations. Quadrature of meaning: French school of discourse analysis: trans. from fr. and port. / total ed. and entry art. P. Serio; preface Yu. S. Stepanov. M.: OJSC IG “Progress”. pp. 337–383.
Fadiman, J., Frager, F. (1998). Defense mechanisms. General psychology. Collection of texts / edited by. ed. V. V. Petukhov. M.: Moscow State University Publishing House. pp. 94–197.
Frankl, V. Psychotherapy in practice. URL: https://biblioteka-online.info/book/psikhoterapiya-na-praktike/reader (date of the application 19.02.2024).
Freud, 3. (2001). Beyond the pleasure principle. Kharkov: Folio; M: LLC Publishing House AST. 624 р.
Foucault, M. (1977). Words and things. Archeology of the humanities / trans. from french M.: Progress. 408 p.
Foucault, M. (2004). Archeology of knowledge. St. Petersburg: IC “Humanitarian Academy”. 416 p.
Jung K. Psychological types. URL: https://www.litlib.net/bk/49334/read (date of the application 19.02.2024).
Yakimanskaya I. S., Vorobyova V. V. Psychology of laziness: statement of the problem. URL: http://svitk.Ru/004_book_book/8b/1956_yakimanskaya-psihologiya_leni.php#_Toc42951211 (date of the application 19.02.2024).
Bruner, J. (1990). Handling i Mening. (Transl.). Hedin S., H. 1st Arhus 2000, Forlaget Klim. 272 р.
Bruner, J. (1996). The culture of education. London: Harvard University Press. 224 р.
Lakoff, G. (1987). Women, Fire and Dangerous Things / What Categories Reveal About the Mind. Chicago: Univ. of Chicago Press. 303 p.
Langacker, R. (1991). Concept, Image, and Symbol / The Cognitive Basis of Grammar. Berlin; NY: Mouton de Gruyter. 395 р.
Langacker, R. (1991). Foundations of Cognitive Grammar. Vol. II. Stanford: Stanford University Press. 628 р.
Madsen, T. (2018). The Conception of Laziness and the Characterisation of Others as lazy // Human arenas. 1. P. 288 304. https://doi.org./10.1007/s42087-018-0018-6
Pultz, S., Hviid, P. (2016). Imaging a better future: Young unemployed people and the polyphonic choir // Cultur & Psychology, 24 (1). P. 3–25. https://doi.org/10.1177/1354067X16660853
Taylor, J. R. (2002). Cognitive Grammar. Oxford; NY: Oxford University Press. 634 р.
