Концепт «Мудрість» у російській чарівній казці

Анотація

Опис концептів російської мови неможливий без звернення до фольклору, оскільки саме в цьому лінгвокультурному пласті можна виявити джерела та шляхи становлення ментальних характеристик російського народу. Концепт «Мудрість» один із центральних концептів російської фольклорної картини світу. Він надзвичайно широко представлений у жанрі народних чарівних казок.

Мета цієї статті – виявити семантичну структуру концепту «Мудрість» у російських чарівних казках. Матеріалом дослідження послугували російські народні казки із зібрання О. М. Афанас’єва.

В результаті дослідження було встановлено, що концепт «мудрість» у російській чарівній казці характеризується різними когнітивними ознаками. Центральним є розуміння мудрості як надприродної сили, здатності до магічних дій, перетворень, чаклунства. Таку мудрість мають, як правило, жіночі персонажі (мудрі царівни, дружини), рідше – чоловічі, але завжди позитивні герої. Казкова жіноча мудрість включає такі складові, як надприродна сила, влада над світом природи, розумові здібності і добрі наміри. Зазвичай жінки у казках виявляються мудрішими за чоловіків.

Поряд із розумінням мудрості як магічної сили, у чарівних казках має місце й інша інтерпретація даного концепту. Так, мудрим у казці є те, що характеризується складністю, незрозумілістю, нездійсненністю. У казках слово мудрий часто характеризує якість предмета, а також майстерність героя, здатного такі предмети виготовити. У російських чарівних казках представлена й інтелектуальна складова концепту. При цьому мудрість розуміється не тільки як інтелект і освіченість, а й як практична проникливість і кмітливість.