Морфологічні біноми різних типів у доробку фундаторів Харківської філологічної школи, сучасний стан і перспективи дослідження проблеми
Анотація
Стаття присвячена дослідженню морфологічних біномів у науковій спадщині представників Харківської філологічної школи (ХФШ), зокрема І. Срезневського та О. Потебні. Розглянуто стан розробки питання. Описані традиційні та сучасні підходи до характеристики морфологічних біномів, шляхи й методи їх вивчення.
Мета розвідки – описати історію дослідження морфологічних біномів у доробку представників ХФШ, висвітлити сучасний стан і виокремити перспективні шляхи вивчення проблеми.
Морфологічні біноми представлені в «Матеріалах до словника давньоруської мови» Ізмаїла Срезневського. Історія формування моделей висвітлена в граматичних роботах Олександра Потебні. О. Потебня вважає, що морфологічні пари «іменник – іменник» – це паратактичні атрибутивні сполуки, сліди давнього ладу мови. Учений аналізує не лише субстантивні, але й дієслівні та прислівникові біноми, підкреслює їхню здатність передавати синонімічні та антонімічні відношення. У сучасному експресивному використанні морфологічні біноми набувають нового змісту й навантаження: виконують функції метафори, метонімії, а за певних умов можуть актуалізувати свою внутрішню форму. Морфологічні біноми з антонімічними відношеннями між елементами здатні в низці випадків омовлювати бінарні опозиції, які є універсальними знаковими комплексами.
Пропонується комплексний підхід до характеристики морфологічних біномів. Це передбачає поєднання семантичного й морфосинтаксичного векторів класифікації досліджуваних одиниць і застосування для їх вивчення когнітивного й когнітивно-дискурсивного методів.
Висунута гіпотеза про сучасний статус морфологічних біномів як одиниць, що реалізують у фасцинативних дискурсах свій діахронний потенціал, актуалізуючи граматичну внутрішню форму. Вони набувають експресивних й оцінних можливостей завдяки маркованості порівняно з недефісними послідовностями морфологічно та синтаксично однорідних одиниць. Це уможливлює збільшення продуктивності біномів.
Завантаження
Посилання
Buvalec, E. V. (2012). Double substantive constructions in «Materials for Old Russian language dictionary» by I. I. Sreznevskij and in modern Russian language. V.N. Karazin Kharkiv National University Journal, 1021(66), 131-134.
Bulakhovskyi, L. A. (1956). The issues of Ukrainian language origin. Kyiv: AS USSR.
Holoborodko, K. Iu. (2023). Theoretical principles of lingvoconceptology in the works by L. A. Lysychenko and Ukrainian linguists (general comment). Ukrainian world in scientific paradigms: H.S. Skovoroda Kharkiv national pedagogical university collection of scientific articles, 10, 87-89.
Lavrovskij, P. A. (1852). About the language of northern Russian chronicles. St. Petersburg.
Lysychenko, L. A. (2009). Lexical and semantic dimension of linguistic conception of the world. Kharkiv: «Osnova».
Potebnya, A. A. (1958). Russian grammar notes. Vol. I-II. Moscow: Prosveshhenie.
Potebnya, A. A. (1968). Russian grammar notes. Vol. III. About meanings changes and nouns substitutes. Moscow: Prosveshhenie.
Radchuk, O. V. (2019). The scientific value of research by P.O. Lavrovskyi for modern linguistic cognitive studies. Petro Oleksiiovych Lavrovskyi: scientific and scientific-critical heritage (to the 190th anniversary of his birth): scientific articles collection, 110–122.
Skorobohatova, O. O. (2019). Poetic speech as a source of grammatical studies: Kharkiv Philological School and Linguistics of XX-XXI centuries. Petro Oleksiiovych Lavrovskyi: scientific and scientific-critical heritage (to the 190th anniversary of his birth): scientific articles collection, 33-46.
Sreznevskij, I. I. (1989). Dictionary of the Old Russian language: [In 3 volumes]. Moscow: Kniga.
Toporov, V. N. (2010). World tree: Universal sign complexes. Vol. 1. Moscow: Manuscript monuments of Ancient Russia.
Filon, M. I. (2020). The reader-researcher as a hermeneutic subject. Word culture, 92, 145–154.
Khaliman, O. V. (2019). Evaluation grammar: morphological categories of the Ukrainian language. Kharkiv: Maidan.
Shyrokorad, Ye. Kh. (2000). Petro Oleksiiovych Lavrovskyi. Ukrainian language. Kyiv.
