Девіаційна експансія неоантропонімів у мовленні користувачів соціальних мереж

Анотація

У роботі проаналізовано сучасні способи творення оказіональних антропонімів у мовленні користувачів соціальних мереж як лінгвістичних тригерів, спрямованих на моделювання певного типу сприйняття дійсності реципієнтом, закладеного й передбаченого креатором-мовцем. Простежено причиново-наслідкові зв’язки виходу поза межі узусу під час деривації одиниць в історично консервативному пласті антропонімів. Відзначено тенденцію до активного використання власне оказіональних і екзотичних словотвірних зразків для продукування похідних. Констатовано орієнтованість дериваційних зрушень на творення виразно інвективних лексем і фразем у контексті безпосередньої залежності ступеня девіації від очікуваного комунікативного ефекту. Указано на виняткову значущість для описаних процесів дії структурно-семантичних аналогій і асоціацій зі структурно подібними лексемами з нормативного словника. Досліджено й описано процес актуалізації когнітивно-афективних тригерів у реципієнтів унаслідок конотативної варіативності неодериватів. Акцентовано на неможливості встановлення денотатів оказіональних дериватем у разі їхнього контекстного ізолювання від конкретного мовленнєвого акту. Звернено увагу на множинність комбінацій психолінгвістичних рецепцій похідних і розмитість їхніх лексичних семантик. Розглянуто місце оказіональних дериватем-антропонімів у сучасному медіадискурсі як свідомо застосованих розгерметизаторів прецедентних висловлювань. Окреслено перспективність розроблення психолінгвістичного аспекту оказіональних дериваційних процесів для різних комунікативних ситуацій і сфер діяльності людини з метою всебічного та більш ґрунтовного дослідження й опису мовленнєвого вияву не лише окремої мовної особистості, а й носіїв мови загалом.