Особливості рамкового тексту роману Стендаля «Червоне та чорне»

Ключові слова: паратекстуальність, Стендаль, роман, заголовочний комплекс, заголовок, епіграф, передмова, післямова

Анотація

Автори статті аналізують роман Стендаля «Червоне та чорне» з позицій інтертекстуальності. Основну увагу зосереджено на паратекстуальності твору, тобто на співвідношенні тексту із заголовками, епіграфами, передмовою та післямовою – його рамкою. У романі Стендаля наявні всі елементи рамки: заголовний комплекс, рамковий текст, поділ на частини, розділи.

Текст структурно поділений на дві частини та розділи (2 та 75 відповідно). Елементом рамки є зміст наприкінці тексту (як в оригінальному, так і в різних перекладах). Автори статті зазначають, зміст використовується Стендалем із традиційною метою. Елементами рамкового тексту в романі є «передмова» – «До читача» (пояснення щодо часу виходу і написання твору) та «післямова» – розділ L, примітки автора, що стосуються художнього вимислу. Саме «післямова» пов'язана з жанровим підзаголовком роману та основним епіграфом, вони утворюють додаткову рамку тексту.

Особливу увагу автори приділяють заголовкам – основному та до кожного розділу (назви мають 71 розділ із 75). Назви розділів у романі Стендаля «Червоне та чорне» різноманітні за змістовно-фактичною інформацією: вказують на героїв твору, передають хронотопну інформацію, називають тему, концентрують основну ідею твору, представляють сюжет твору або називають одну кульмінаційну подію, виражають авторську оцінку твору та його персонажів тощо. Аналізуючи назви, зазначено, що письменник використовує різні художні засоби для номінації розділів твору, що активізує читацьке сприйняття, створюючи певну перепону для розуміння, та викликає зацікавлення: назви-символи, заголовки-метафори, заголовки-епітети. У таких назвах значення переосмислюється, розширюється. Також використовується затекстова інформація, коли основою назви стає не тільки зміст твору, а його асоціативний зв'язок з іншими естетичними об'єктами.

У загальних рисах автори аналізують епіграфи до обох частин роману, 71 розділу та зазначають особливості використання письменником «своїх» та «чужих» цитат у написах перед текстом, їхнє мовне оформлення та функції.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Алла Рубан, Донбаський державний педагогічний університет

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської та слов'янської філології

Борис Маторін, Донбаський державний педагогічний університет

Старший викладач кафедри германської та слов'янської філології

Посилання

Bart, R. (1989). Selected Works. Semiotics. Poetics. Moskva: Progress. 616 p.

Boyko, О. Functions of epigraphs in modern fantasy (based on the novels by D. Kornii «Honikhmarnyk» and M. Petrosyan «House in which...». Scientific bulletin of Uzhgorod University. Series: Philology. Issue 1 (41). Р. 13–17.

Budnyi, V. V. & Ilnytskyi, M. M. (2008). Comparative literary studies: a textbook. Kyiv: Ed. house «Kyiv-Mohyla Academy». 430 p.

Vorobyova, T. & Smalko, L. (2018). Names of artistic works and titles as a translation problem (based on materials of English-language literature translated into Ukrainian). Linguistic studies. Issue 8. P. 140–151.

Gasparov, B. M. (1993). Literary leitmotifs: Essays on Russian literature of the 20th century. Moskva: Nauka. 304 p.

Yeshchenko, T. A. (2009). Linguistic analysis of the text: teaching. manual. Kyiv: PC «Akademiya», 2009. 269 p.

Krupa, M. P. (2008). Linguistic analysis of artistic text: a guide for students of philological specialties of higher educational institutions. Ternopil: Textbooks and manuals. 432 p.

Rarytsky, O. A. (2018). Рoetics of the title in the artistic and documentary text of the sixties. Scientific works of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko. Philological sciences. 2018. Issue 46. P. 48–54.

Samoilenko, V. V. (2020). Functions and structure of titles in modern works for children. Scientific Bulletin of KhSU. German studies and intercultural communication series. № 1. P. 245–249. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2020-1-38

Stendhal. (2017). Red and black. Chronicle of the 19th century: a novel / trans. from Fr. Elizaveta Starinkevich. Kyiv: Znannia. 463 p. (Classical literature).

Khalizev, V. E. (2000). Theory of Literature. Moskva: Vyshcha shkola. 398 p.

Yuldasheva, L. P. (2019). Titles of modern works of art: structure, semantics, pragmatics. Kyiv: Kyiv International University Publishing House. 225 p.

Yuldasheva, L. P. & Kobylina, Yu. M. & Kolomynska, T. B. (2022). Pragmatic peculiarities of titles of modern Ukrainian literature. Scientific notes of TNU named after V. I. Vernadskyi. Series: Philology. Journalism. Volume 33 (72). No. 1. Part 1. P. 83–90. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.1-1/15

Опубліковано
2023-08-15
Як цитувати
Рубан, А., & Маторін, Б. (2023). Особливості рамкового тексту роману Стендаля «Червоне та чорне». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (92), 35-39. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2023-92-04