Реконструкція образного складника та структури концепту дурень за даними праслов’янського лексичного фонду
Анотація
З точки зору лінгвістики, реконструкція давніх уявлень, відображених у прамові, дозволяє виявити еволюційний взаємозв’язок між мовними одиницями прамови, певної мовної сім’ї та якоїсь певної мови. Подібні закономірності описуються теорією етимологічної (або культурної) пам’яті слова.
Названа теорія є достатньо розробленою та загальновідомою, але досі не зосереджувала увагу на зв’язку перших і давніх значень слова з концептуальною семантикою. Автор має намір дослідити вказаний зв’язок і викласти матеріали з окресленої проблематики в низці публікацій, першою з яких є ця стаття. Саме цим обумовлена новизна запропонованої теми. Її актуальність визначається оригінальним аспектом опису концепту: реконструкцією його образного складника та первісних смислів за матеріалами праслов’янського лексичного фонду.
Мета дослідження полягає в реконструкції витоків сучасного концепту дурень за даними прасловʼянської лексики.
Задля цього в роботі створюється типологія значень слів із коренем *-dur-; реконструюється та порівнюється структура концепту дурень на матеріалі праслов’янського лексичного фонду, лексики російської мови та діалектів; описується етимологія кореня *-dur- та повʼязані з його семантикою «першообрази»; відтворюється образний складник концепту.
Доходимо висновків, що ядерні смисли праслов’янського та російського концептів дурень збігаються неповністю. А «першообрази», які виникають у результаті етимологічної реконструкції кореня *dur-, і центральний образ гіпотетичного праслов’янського концепту співвідносяться, що є свідченням закономірностей смислоутворення, описаних теорією етимологічної пам’яті слова, яка виявляється і в особливостях утворення концепту.
Завантаження
Посилання
Apresjan Ju. D. (1995). Izbrannye trudy. Tom II. Integral'noe opisanie jazyka i sistemnaja leksikografija [Selected works. Volume II. Integral description of the language and systematic lexicography]. Moscow: Shkola “Jazyki russkoj kul'tury”. 767 p. [in Russian].
Chernyh P. Ja. (1999). Istoriko-jetimologicheskij slovar' sovremennogo russkogo jazyka [Historico-etymological dictionary of the modern Russian language]. T. 1: A–Pantomima. Moscow: Russkij jazyk. 624 p. [in Russian].
Fasmer M. (1986). Jetimologicheskij slovar' russkogo jazyka [Etymological dictionary of the Russian language]. T. 1 (A–D). Moscow: Progress. 576 p. [in Russian].
Iakovleva E. S. (1999). O ponjatii «kul'turnaja pamjat'» v primenenii k semantike slova [On the concept of «cultural memory» as applied to the semantics of the word]. Voprosy jazykoznanija [Questions of linguistics], no 3, P. 92–107. [in Russian].
Koleva-Zlateva Zh. (2013). Jetimologicheskaja pamjat' kak vspomogatel'nyj kriterij v jetimologicheskom opyte (Zametki semanticheskoj rekonstrukcii nazvannoj pravoj storony, voshodjashhej k i.-e. *deks) [Etymological memory as an auxiliary criterion in etymological experience (Notes on the semantic reconstruction of the named right side dating back to indo-e. *deks], Slavika, XLII, pp. 149–163. [in Russian].
Preobrazhenskij A. G. (1910–1914). Jetimologicheskij slovar' russkogo jazyka [Etymological dictionary of the Russian language]. T. I (A–O). Moscow: Tipografija G. Lissnera i D. Sovko. 716 p. [in Russian].
Shust L. (2018). Zbagachennya, utochnennya y aktivіzatsіya slovnika molodshikh shkolyarіv shlyakhom yetimologіchnogo analіzu [Enrichment, refinement and activation of the vocabulary of younger pupils through etymological analysis] // Pedagogіchnii chasopis Volinі [Pedagogical journal of Volyn], no 4 (11), pp. 164–170. [in Ukranian].
Trubachev O. N. (ed.) Jetimologicheskij slovar' slavjanskih jazykov (praslavjanskij leksicheskij fond) (1974). [Etymological dictionary of Slavic languages (proto-Slavic vocabulary)]. Vypusk 1 (А – *besědьlivъ). Moscow: Nauka. 198 p. [in Russian].
Trubachev O. N. (ed.) Jetimologicheskij slovar' slavjanskih jazykov (praslavjanskij leksicheskij fond) (1978). [Etymological dictionary of Slavic languages (proto-Slavic vocabulary)]. Vypusk 5 (*dělo – *dьržьlь). Moscow: Nauka. 232 p. [in Russian].
Veremchuk E. (2020). Yetimologіchna vmotivovanіst verbalіzatorіv anglіiskomovnoї yetichnoї kategorії duty / obov’yazok [Etymological motivation of verbalizers of the English-language ethical category duty] // Lvivskiy filologichniy chasopis [Lviv Philological Magazine], No 8, pp. 34–39. [in Ukranian].
Vezhbickaja Anna (1999). Sematicheskie universalii i opisanie jazykov [Sematic universals and the description of languages]. Moscow: Jazyki russkoj kul'tury. 780 p. [in Russian].
Yefremov V., Chernyak V. D., Cherneva N. (2022). Kulturnaya pamyat i pretsedentnie fenomeni [Cultural memory and precedent phenomena // Chuzhdoezikovo obuchenie] // Чуждоезиково обучение [Foreign language training], vol. XLIX, no. 1, pp. 67–77. [in Russian].
Zahnitko A. P. (2017). Linhvokulturolohiia [Linguoculturology]. Vinnitsa: DonNU imeni Vasylia Stusa. 287 p. [in Ukranian].
Zvonska L. L., Korolova N. V., Lazer-Pankіv O. V. ta іn. Entsiklopedichnii slovnik klasichnikh mov [Encyclopedic dictionary of classical languages] (2017). Kyiv: VPTs “Kiїvskii unіversitet”. 552 с. [in Ukranian].
