«(Не)изреченная тайна бытия» в оповіданнях В. Набокова «Слово» і «Гроза»

Анотація

Статтю присвячено виявленню поетологічних і семантичних особливостей оповідань В. Набокова «Слово» і «Гроза». Аналіз першого з них безпосередньо пов’язується з наскрізною для Набокова темою словесного мистецтва, яка виступає в цьому випадку смисловим центром твору й реалізується шляхом зіставлення двох контрарних планів, виражених, з одного боку, мотивом словесної немочі героя, а з іншого – мотивом «сяючого» вичерпного божественного слова. Зміст двох цих планів відтінено темою потойбіччя, двосвіття, характерною для всього набоковського «метароману». Для з’ясування авторського задуму автор статті звертається до двох найважливіших претекстів «Слова»: віршам О. Пушкіна й Ф. Тютчева. У статті продемонстровано, що, орієнтуючись на твори своїх попередників, Набоков запозичив із них ті прийоми й мотиви, які могли бути найбільш органічно вписані в його власну художню систему: Набоков відмовляється не тільки від зображення свого героя на тлі конкретно-історичної дійсності, а й від прагнень психологічно достовірно обґрунтувати його реакції. Умовна модель світу оповідання підпорядковується ігровим стратегіям, спрямованим на осмислення сутності творчості та її ролі в житті людини. Тільки слово, взяте у своїй естетичній функції, тільки словесне мистецтво здатне, на думку Набокова, наблизити людину до таємниць буття, проникнути в сферу потойбічного, раціонально незбагненного. Таким чином, ангельське Слово, винесене в заголовок, виступає метафорою творчості, втіленою Набоковим у самій художній тканині твору. В аспекті реалізації тем двосвіття і словесної творчості в статті здійснено й аналіз оповідання «Гроза», що яскраво виявляє ігрові оповідні стратегії. Так, засвоєний літературною традицією прийом «відкритого фіналу» у Набокова постає хибним наративним ходом, що підкреслює модерністські інтенції автора. На прикладі аналізу позначених оповідань у статті показано, що поетика Набокова яскраво демонструє принципи модерністського письма з його стрижневою настановою на творче осмислення й образне змалювання ірраціональних основ людського життя.