Стаття М. Рильського «Слово про Лесю Українку» як джерело вивчення життєпису поетеси

Анотація

У статті розглядається роль літературно-художньої критики у вивченні життєвого і творчого шляху Лесі Українки; зроблено огляд критичної статті М. Рильського про письменницю. Мета статті – довести ефективність залучення літературно-критичних праць у процесі вивчення життєвого і творчого  шляху Лесі Українки. У процесі дослідження застосовано біографічний, порівняльний та рецептивний методи. Показано, що у статті «Слово про Лесю Українку» критик приділяє велику увагу життєпису і формуванню світогляду поетеси, підкреслюючи волелюбність її родини, намагається з’ясувати витоки теми волі й неволі, захисту скривджених і знедолених, яких вона прагнула захистити своїм поетичним словом. Критик звертає увагу на багатогранність лірики, використання народнопоетичних елементів, вказуючи на спорідненість із Т. Шевченком, символічність, прометеїзм, музикальність, гнучкість і розмаїтість поетичного слова, підкреслюючи думки рясним цитуванням. М. Рильський подає творчу історію драми-феєрії  «Лісова пісня», в якій поетеса виявила ненаситну дочірню любов до української природи і рідної Волині, і ця думка пройде  через усі етапи вивчення життєвого і творчого шляху Лесі Українки. У статті пропонуються методичні рекомендації щодо використання статті М. Рильського у процесі вивчення життєпису Лесі Українки. Враховуючи важливе методологічне та ідейно-художнє значення, її можна використовувати на будь-якому етапі вивчення творчості Лесі Українки: ознайомлення з біографією, з’ясування  проблематики та ідейно-художніх особливостей програмових творів.