До питання про інтермедіальність нарису «Голосні струни» Лесі Українки
Анотація
Осмислити текст нарису Лесі Українки «Голосні струни» як оригінального експерименту дозволяє інтермедіальний підхід. Новизна дослідження полягає в розгляді композиції нарису як сонатної форми (сонатного allegro). Як і в сонатній формі, в «Голосних струнах» можна виділити три частини – експозицію, розробку і репризу. Причому експозиції передує вступ, який дозволяє письменниці розкрити основні риси портрета і характеру головної героїні, Насті Гриценко. В експозиції нарису, як і в сонатній формі, чітко представлено чотири партії: «головна», яка пов'язана з музикою, на що вказує і назва твору, і бюсти Бетховена і Шопена в Настиному будинку, «сполучна», в якій з'являється ім'я коханої Павла, брата Насті, «побічна», в основі якої лежить мотив листа, отриманого дівчиною від Богдана, і «заключна», в якій розкривається любов Павла до Олесі.
Як і в розробці сонатної форми, в нарисі можна виділити короткий вступний розділ, власне розробку і предикт. Причому в перших розділах домінує мотив листа «побічної» партії, який то примушує Настю прислухатися до голосу своєї любові до Богдана, то викликає спогади про зустрічі з ним з самого їх початку. Окрім цього, в розробці Леся Українка активно звертається до алюзій і ремінісценцій, що пропонують читачеві «пригадати» широке коло творів світової класичної літератури і музики. Такий інтертекст дозволяє письменниці розкрити багатий духовний світ Насті.
У репризі провідну роль займають «сполучна» і «головна» партії, які ґрунтуються відповідно на виконанні Олесею «Бажання» Шопена і Настею – третьої частини сонати Бетховена № 17, оскільки «побічна» повністю вичерпала себе в розробці. Для розкриття складної гами почуттів Насті Леся Українка звертається до музичного екфразиса. Останні рядки нарису можна інтерпретувати і як повний крах надій героїні, і як катарсис, який вона переживає. В той же час щасливий Павло не здатний допомогти сестрі. Очевидно, що крізь «заключну» партію проступає філософський висновок самої Лесі Українки – життя сповнене діалектичних протиріч.
В цілому нарис можна розглядати і як неоміфологічний текст, в якому письменниця вміло грає «різноманітними традиціями» (З. Мінц).
Завантаження
Посилання
Bazhannia (Shopen, Vitvitskyi-Iakovchuk). [Desire (Chopin, Vitvitsky-Yakovchuk)]. Retrieved from https://uk.wikisource.org/wiki/Бажання_(Шопен,Вітвіцький-Яковчук) (2021, March, 30)
Geller L. (2002). Voskreshenie ponyatiya, ili Slovo ob ekfrasise [Resurrection of the concept, or the Word about ecphrasis]. Ekfrasis v russkoy literature, sbornik trudov Lozannskogo simpoziuma. [Ecphrasis in Russian Literature: Proceedings of the Lausanne Symposium]. Moscow: MiK.
Hozenpud A. (1940). Operna dramaturhiia Chaikovskoho: narysy [Tchaikovsky's opera drama: essays]. Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo «Mystetstvo».
Holovii O. (2016). Proza Lesi Ukrainky yak laboratoriia styliu [Lesya Ukrainka's prose as a laboratory of style]. – Volyn filolohichna: tekst i konteks, 22, 38-51.
Goncharov I.A. Luchshe pozdno, chem nikogda (Kriticheskie zametki) [Better late than never (Critical notes)]. Retrieved from https://librebook.me/luchshe_pozdno__chem_nikogda__kriticheskie_zametki_ (2021, March, 30)
Kotsura V.P. (Ed.) (2015). Entsyklopedychnyi slovnyk symvoliv kultury Ukrainy [Encyclopedic dictionary of Ukraine culture symbols]. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP Havryshenko V.M.
Kalitskiy V.V. (2019). Kontsertmeysterskoe iskusstvo pianista [Concertmaster pianist art]. (Doctor’s thesis). Russian State Specialized Academy of Arts. Moscow.
Kirillina L.V. (2009). Betkhoven. Zhizn i tvorchestvo [Beethoven. Life and art]: v 2 t. Moscow: Nauchno-izdatelskiy tsentr «Moskovskaya konservatoriya». Vol. 1.
Kyryliuk S.D. (2018). Proza Lesi Ukrainky: v «antraktakh» mizh poeziieiu i dramoiu [The prose by Lesya Ukrainka: in the “Intermissions” between Poetry and Drama]. – Pytannia literaturoznavstva, 97, 7–22.
Landyshi: legendy i simvolika [Lilies of the valley: legends and symbols]. Floribunda: cvety i zhizn'. Retrieved from https://floribunda.ru/?a=382 (2021, March, 30)
Mahov A.E. (2001). «Muzykal'noe» kak literaturovedcheskaya problema ["Musical" as a literary problem]. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/muzykalnoe-kak-literaturovedcheskaya-problema (2021, May, 23)
Mints Z.G. (1979). O nekotorykh «neomifologicheskikh» tekstakh v tvorchestve russkikh simvolistov [About some "neo-mythological" texts in the works of Russian Symbolists]. – Uchenye zapiski Tartuskogo universiteta, 459, 76–120. Retrieved from http://www.ruthenia.ru/mints/papers/neomifologich.html
Musset A. de Lyubovyu ne shutyat [No Trifling with Love]. Retrieved from https://sufler.su/katalog/m/альфред-де-мюссе-alfred-de-musset/мюссе-а-де-любовью-не-шутят/ (2021, March, 30)
Roshal V.M. (2003). Polnaya entsiklopediya simvolov [The complete encyclopedia of symbols]. Moscow: Izd-vo Eksmo; St. Petersburg: Sova.
Pushkin A.S. (1960). Sobranie sochineniy [Collected works]: v 10 t. Moscow: Gosudarstvennoe izdatelstvo khudozhestvennoy literatury. Vol. 4.
Siruk V. (2016). Naratyvna struktura narysu Lesi Ukrainky «Holosni struny» [Narrative structure of Lesya Ukrainka's essay "Loud Strings"]. – Ukrainske literaturoznavstvo, 81, 153–162.
Sonatnaya forma [Sonata form]. Muzykalnaya entsiklopediya. Retrieved from http://www.musenc.ru/html/s/sonatna8-forma.html (2021, March, 30)
Tishunina N.V. (2001). Metodologiya intermedial'nogo analiza v svete mezhdisciplinarnyh issledovanij [Methodology of intermediate analysis in the light of interdisciplinary research]. Retrieved from http://anthropology.ru/ru/text/tishunina-nv/metodologiya-intermedialnogo-analiza-v-svete-mezhdisciplinarnyh-issledovaniy (2021, May, 23)
Ukrainka Lesya. Holosni struny. [Loud Strings]. Entsyklopediia zhyttia i tvorchosti. Retrieved from https://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/GolosniStruny.html (2021, March, 30)
Faryno Ye. (2004).Vvedenie v literaturovedenie: uchebnoe posobie [Introduction to literary studies: schoolbook]. St. Petersburg: Izd-vo RGPU im. A.I. Gertsena.
Chigareva E.I. (2014). Muzykal'naya kategoriya motiva v organizacii literaturnogo proizvedeniya [The musical category of the motive in the organization of a literary work]. – Zhurnal Obshchestva teorii muzyki, 4А (8А), 8–14.
Chukantsova V.O. (2011). Problema intermedialnosti v povestvovatelnoy proze Oskara Uaylda [The problem of intermediality in Oscar Wilde’s narrative prose]. (Extended abstract of candidate’s thesis). Russian State Pedagogical University named after A.I. Herzen. St. Petersburg.
Shiller F. (1936). Kovarstvo i lyubov: meshchanskaya tragediya v pyati deystviyakh [Cabal and Love: bourgeois tragedy in five acts]. Moscow: Gosudarstvennoe izdatelstvo khudozhestvennoy literatury.
Shuman R. (1975). O muzyke i muzykantah: sobranie statej v 2 t. Moscow: Muzyka. Vol. 1.
Shchukina I. (2016). «Holosni struny» Lesi Ukrainky: muzyka v riadkakh i mizh nymy. [“Loud Strings” by Lesya Ukrainka: Music in Rows and between Them]. – Slovo i chas, 12, 10–17.
Horniatko-Szumilowicz Anna (2018). Holosni struny Lesi Ukrainky y melankholiinyi vals Olhy Kobylianskoi: khudozhno-typolohichni paraleli. Roczniki humanistyczne, tom LXVI, zeszyt 7, 55–74.
