Деякі спостереження щодо етнічно-обрядових елементів як засобу національної ідентифікації персонажів драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня»

Анотація

У пропонованій статті аналізується відома драматична поема Лесі Українки «Бояриня» в дотепер, на жаль, маловивченому аспекті: зіставлення ментальних особливостей українців і росіян, сформованих різними історичними умовами існування й розвитку в діахронії XVII – XIX століть. Мета й завдання статті: послуговуючись історичними матеріалами, зіставити ментальні первні українців і московитів, визначити особливості міжстанових взаємин у соціальній вертикалі. Обраний напрям дослідження уможливлює переконливе розкриття специфіки національного життя, обумовленої історичними обставинами формування й розвитку нації, її ментальними особливостями, забезпечує об`єктивне вивчення міжнаціональних взаємин, дозволяє створити підґрунтя для фундаментального зіставлення історичної й художньої площин твору.

Насамперед ідеться про традиції, обряди, повʼязані з самоусвідомленням національної ідентичності, про важливість релігійного складника в національному менталітеті. Також порівнюються політичні, соціально-економічні, ідеологічні засади життя двох народів, доводиться, що кардинальна різниця між ними закладена в інакшості, неподібності поглядів на фундаментальні основи вибудовування соціуму, можливості самореалізації в суспільстві, в якому поважають особистість, з одного боку, а з другого, за принципом ієрархізації, абсолютизації залежності всередині соціальної вертикалі й усіх – від верховної влади – царату. Йдеться про опозицію демократії й монархії, яскраво втілену Лесею Українкою в творі.

Окремий аспект вивчення – свідчення іноземних дипломатів, мандрівників про особливості функціонування державних інститутів, побуту московитів означеного часу, що дозволило зробити висновок про художню достовірність зображеної мисткинею в «Боярині» Московії. Акцентовано художні засоби, прийоми, за допомогою яких виписана епоха в творі, образи: контраст, мовлення, нюансування настроєвої гами, колористика тощо.