Альбомне віршування та рання поезія Лесі Українки

Анотація

У статті розглянуто вплив альбомної традиції на ранню творчість Лесі Українки: розкриття особливостей цього впливу становить основну мету цієї розвідки.

Альбомній поезії властиві сердечність, простота й душевність, зазвичай погоджені з якоюсь реальною чи гіпотетичною побутовою ситуацією. Альбомна творчість має свої прикмети, серед яких найбільш поширеними є простота образів, тематика приватного характеру, сентиментальність і дидактика. Українська альбомна лірика зберігала тісний зв’язок із народною творчістю, зокрема з піснею. Звідси походить широке використання в ній сталих образів фольклорного походження та стилістичних кліше, їхня повторюваність у різних варіаціях.

У часи свого літературного зростання Леся Українка активно використовувала художній досвід альбомної лірики. Найбільше її цікавив тематичний комплекс молодості: дорослішання, особистісного формування й самоусвідомлення, розширення уявлень про людей і світ. Популярну в жіночих альбомах тему кохання поетеса розкрила загалом стереотипно – як драму щирих, але неподілених почуттів. Її лірична героїня – дуже вразлива й незахищена, водночас вона тримається юнацького морального максималізму, а ще плекає віру в життя й надію всупереч неприхильній долі. У поетичному вислові авторку в ранній період її творчості дуже приваблювали яскрава образність, патетика й певний мелодраматизм, почасти це обумовило наявність у її поезіях підкресленої картинності, закличних інтонацій, демонстративності емоцій.

Водночас у деяких ранніх творах Лесі Українки помітною є готовність до часткового переосмислення виражальних можливостей альбомної традиції пошуковим шляхом ускладнення й комбінування з іншими джерелами. У процесі взаємодії з альбомним досвідом поступово, чимраз повніше, від твору до твору, увиразнювався самостійний творчий профіль молодої авторки.