Індіанський світ німецького письменника: роман «Повстання повішених» Б.Травена

Анотація

Статтю присвячено вивченню творчості німецького письменника Б. Травена в контексті проблематики індіхенізму. Мета статті – дослідити поетичні засади роману «Повстання повішених» («Die Rebellion der Gehenkten», 1936), проаналізувати художній світ, що ґрунтується на передреволюційному протистоянні автохтонної індіанської культури та індустріальної культури нащадків європейських колонізаторів. У статті з’ясувується біографічний контекст занурення письменника у реалії екзотичної країни. Розглянуто українські публікації 1960-х років про таємничу постать письменника, які розвивають гіпотезу про зв'язок між Б.Травеном та баварським революційним активістом Ретом Марутом. Зазначено, що революційне спрямування є визначальним для індіхеністської поетики роману «Повстання повішених». Запропоновано розрізнення термінів «індіанізм» та «індіхенізм» у вивченні творчого доробку письменника. Досліджено проблематику публіцистичної книги Б. Травена «Країна весни» («Land des Frühlings», 1928), матеріали якої слугували створенню індіанської образності Каоба-циклу, що вміщує аналізований роман. Описано поетичні засади «Повстання повішених»: сюжетно-композиційну будову, часопростір, надано характеристики головних і другорядних героїв, проаналізовані образні та лексико-стилістичні ознаки роману. Проаналізовано символіку назви роману: із катованих «тварин» індіанці перетворюються на революційну масу, незупинну і жорстоку у своїй помсті. Визначено, що унікальність індіхеністського роману Б. Травена зумовлена його спрямуванням до німецького реципієнта. Автохтонні образи роману набувають загальнолюдського значення, а індіанець постає як «інший», доля якого дозволяє зрозуміти сутність європейської культури. Б.Травен постає як митець, що утілює в собі проблему «іншого» в її міжкультурному вимірі.