Місце феномена маніпуляції в політичному дискурсі

Анотація

Стаття присвячена розгляду проблеми політичної маніпуляції з лінгвістичної точки зору. Розглянуто основні праці в рамках міжособистісної та масової комунікації. Здійснено різнобічний огляд досліджень феномена політичної маніпуляції, а також визначена роль мовних засобів у процесі маніпуляції. Маніпуляція – це невід’ємне від мовної діяльності явище, що має особливу значущість для політиків, явище, яке неправильно розглядати у виключно негативній площині. У фокусі уваги автора знаходиться ефект маніпуляційного впливу, що зумовлюється лінгвопрагматичним акцентом проведеного дослідження. Політичний дискурс характеризується маніпулятивними особливостями з метою ведення пропагандистського конфлікту, який досягається за допомогою різних мовних одиниць і методів, зокрема таких, як номіналізація, евфемізми, прецедентні феномени. Політичний дискурс ЗМІ має великий вплив на формування громадської думки, що робиться за допомогою вищеназваних інструментів мовного маніпулювання.

У статті розглядаються особливості маніпулятивних технологій політичного дискурсу. Гострота проблеми маніпулятивного потенціалу мови визначається безпосереднім спілкуванням між інституціалізованим адресантом і масовим адресатом, що має місце в політичному дискурсі ЗМІ. Надано короткий аналіз видів маніпулювання в залежності від характеру інформаційних перетворень, що обумовлює наявність специфічних рис мови політики, а також використання спеціальних засобів, що сприяють реалізації основних функцій політичного дискурсу.

На думку автора, засоби масової інформації формують нову політичну реальність, в якій маніпуляційні технології перетворюються на ключовий інструмент керування політичною поведінкою мас.