Асоціативні зв’язки стимулів МИР і ВІЙНА: семантичне наповнення (на матеріалі ланцюжкового асоціативного експерименту зі студентами-гуманітаріями)

Анотація

Статтю присвячено дослідженню асоціативних зв’язків лексем МИР і ВІЙНА. Ціль роботи – оприявити культурний складник асоціативних полів стимульних слів МИР і ВІЙНА. Зважаючи на об’єкт дослідження ‒ асоціативні зв’язки стимулів МИР і ВІЙНА у мовній свідомості студентів-гуманітаріїв, ‒ вважаємо використання експериментальних методів, а саме асоціативного психолінгвістичного експерименту, найбільш доцільним, адже йдеться про об’єкт, що не піддається безпосередньому спостереженню. У роботі окреслено методологічне підгрунття для проведення такого дослідження. Матеріалом для статті стали асоціативні реакції, отримані під час проведення експерименту зі студентами-гуманітаріями. На базі отриманих даних реалізовано кількісний, математичний і якісний аналіз семантичного наповнення асоціативних полів слів стимулів МИР і ВІЙНА. У результаті аналізу встановлено, що обопільний вплив культури і мови знаходить своє віддзеркалення в асоціативному наповненні зазначених стимулів, а отже, і у мовній свідомості людини, у якій такі зв’язки зберігаються. Зроблено висновок, що студенти отримують певні культурні коди із досвіду свого народу через мову, оскільки останні втілюються і закріплюються у мовних знаках. Це демонструє, що людина одночасно є і об’єктом культури, і її суб’єктом. Велика кількість повторюваних реакцій свідчить, що на асоціативні зв’язки у молоді лінгвокультура має більший влив, ніж індивідуальний, особистий досвід. Неможливо заперечити вплив етнічного чинника на світосприйняття і формування свідомості певної лінгвокультурної спільноти. Виявлено, що подані на стимули МИР і ВІЙНА асоціації демонструють нерозривний зв’язок між ними у лінгвокультурній свідомості студентів-гуманітаріїв та можуть існувати лише у протиставленні один до одного.