Національно-марковані неолексеми в поезії Тараса Мельничука  (структурно-семантичний аспект)

doi:10.26565/2227-1864-2021-88-07

Зара Робертівна Тищенко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-1807-8709

DOI: https://doi.org/10.26565/2227-1864-2021-88-07

Ключові слова: мовна картина світу, поетичний текст, ідіостиль, національно-культурний компонент, індивідуально-авторські новотвори, словотвір, семантика

Анотація

Статтю присвячено вивченню індивідуально-авторських новотворів у поетичному лінгвосвіті Т. Мельничука. У дослідженні здійснено структурно-семантичний аналіз неолексем, що мають національно-культурне маркування.

Основна увага зосереджена на зразках іменникового словотвору як потужному корпусі лексичних неологізмів поета. Окреслено демінутивні оказіональні інновації, в основі яких наявний компонент із фольклорним підґрунтям. Визначено, що зменшувально-пестливі лексеми активно утворюються здебільшого за допомогою суфіксальних формантів -ат(а), -ят(к)(о, а), -оньк(о), -еньк(о), -ен(ят)(а), -ен(ятк)(о), завдяки яким в узуальному дериваційному процесі продукуються іменники зі значенням недорослости істот. Митець свідомо використовує порушення на рівні словотвору, поєднуючи вказані суфікси із мотиватором-іменником на позначення неістот, у результаті чого формуються оказіональні утворення на позначення зменшености (бриндушата, калинята, скибенята). У такий спосіб автор вдається до одухотворення образів, що є яскравою народнопісенною особливістю. Простежено походження окремих лексичних інновацій (горенятко, снігурчата), напрямок похідности яких можна встановити лише завдяки контексту.

Виявлено демінутиви в складі субстантивних композитів, утворених, зокрема, шляхом складання числівника з іменником на позначення типової фольклорної стилізованої мовної форми пестливости. На рівні експресивного словотвору митець формує складні слова в пестливій формі негативно конотованих абстрактних іменників (трижурбонька, трилишенько тощо).

Активними словотвірними формами мовотворчости митця визначено юкстапозитні інновації, серед яких – гендіадисні утворення (казочка-перев’язочка, колисонька-висонька тощо), специфічне моделювання котрих в уснопоетичній традиції є особливістю колискових пісень.

Досліджено, що активне послуговування етнокультурними мовними знаками й модерне їх поєднання, переосмислення, структурно-семантичне ускладнення формує основну ідіостильову особливість творчої манери Т. Мельничука.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Зара Робертівна Тищенко, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії кафедри української мови

Посилання

Yermolenko S. Ya. Mova i ukrainoznavchyi svitohliad / M-vo osvity i nauky Ukrainy, NDI ukrainoznav. Kyiv: NDIU, 2007. 444 s.

Zhaivoronok N.V. Ukranska etnolinhvistyka: Narysy: navch. posib. dlia stud. vyshch. navch. zakl. Kyiv: Dovira, 2007. 262 s.

Kalashnyk V. S. Liudyna ta obraz u sviti movy: vybrani statti. Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina, 2011. 368 s. ISBN 978-966-623-766-1

Kolessa F. Ukrainska narodna slovesnist. Edmonton, 1983. S. 79–80.

Koloiz Zh. V. Neuzualne slovotvorennia: [monohrafiia]. Kryvyi Rih: NPP Asteriks, 2015. 156 s.

Melnychuk T. Tvory: v 3 t. T. 1. Kolomyia: Vik, 2003. 254 s.

Melnychuk T. Tvory: v 3 t. T. 2. Kolomyia: Vik, 2003. 256 s.

Melnychuk T. Tvory: v 3 t. T. 3. Kn. 1. Kolomyia: Vik, 2006. 496 s.

Melnychuk T. Tvory: v 3 t. T. 3. Kn. 2. Kolomyia: Vik, 2007. 343 s.

Myshanych S. Folklorystychni ta literaturoznavchi pratsi: u 2 t. Tom 1. Donetsk: DonNU, 2003. 558 s.

Slavianskye drevnosty: Эtnolynhvystycheskyi slovar: v 5 t. / pod obshchei red. N. Y. Tolstoho. T. 2. Moskva: Mezhdunarodnыe otnoshenyia, 1999. 647 s.