Особливості хештегів-закликів періоду Революції Гідності
Анотація
У статті розглянуто особливості хештегів-закликів, що функціонували в соціальних мережах «Facebook» і «Twitter» у період Євромайдану. Визначено роль хештегів у часи революцій, зауважено, що хештеги допомагають революціонерам без цензури розповсюдити інформацію серед співвітчизників і світової спільноти, привернути увагу світових ЗМІ й закликати людей підтримати та приєднатися. Розглянуто синтаксичні особливості хештегів-закликів, указано, що в переважній більшості такі хештеги розташовані наприкінці допису, хоча є і такі, які розташовані в середині посту. Окремо зазначено і про публікації, що складаються з одних хештегів, серед яких наявні й хештеги-заклики. Вивчаючи хештеги-заклики як речення, авторка виділила такі їх типи: прості й складні, двоскладні та односкладні, поширені й непоширені, повні та неповні, ускладнені й неускладнені. До того ж, зауважено, що хештеги-заклики мають спонукальну модальність. Говорячи про особливості графіки хештегів-закликів, авторка вказує на різне написання однакових слів задля створення різного візуального ефекту. У зв’язку з тим, що в хештегах не можуть використовуватися прогалини, адресанти писали речення одним словом, а задля візуального відокремлення слів виділяли початок слова великою літерою або розмежовували слова за допомогою нижньої риски. Крім того, увагу зосереджено на знаках пунктуації та апострофах: їх автори дописів не використовували, адже вони «розривають» слова, після чого висловлювання перестає бути єдиним хештегом. З метою поширення хештегів-закликів не тільки в українськомовному просторі, а й серед світової аудиторії адресанти публікували хештеги-заклики як українською, так і англійською мовами, при цьому частотнішим залишається вживання хештегів-закликів українською мовою.
Завантаження
Посилання
Areshenkov, Yu. O. (2005). Syntaksys suchasnoyi ukrayins`koyi movy: navchal`nyj posibnyk dlya studentiv fakul`tetu ukrayins`koyi filologiyi. Kryvyj Rig: KrDPU, 88.
Baranov, A. N. (2007). Lingvisticheskaja jekspertiza teksta: teorija i praktika: Uchebnoe posobie. Moskva: Flinta: Nauka, 592.
Galjamina, Ju. E. (2014). Lingvisticheskij analiz heshtegov Tvittera. Sovremennyj russkij jazyk v internete. Moscow: Jazyki slavjanskoj kul'tury, 13–23.
Davydyuk, N. O. (2016). Gra u slova ta zi slovamy: politychni ocinni xeshtegy u franczuz`komu Tvitter-dyskursi (na prykladi xeshtegovysvitlennya peredvyborchoyi kampaniyi u Franciyi u 2014 roci). Naukovyj visnyk Mizhnarodnogo gumanitarnogo universytetu. Seriya: Filologiya, 24 (2), 17–20.
Davydyuk, N. O. (2017). Funkcional`nyj potencial xeshtegiv. Visnyk Kyyivs`kogo nacional`nogo lingvistychnogo universytetu. Seriya: Filologiya, 20, № 1, 32–44.
Singer, P. W., Brooking, E. T. (2019). LikeWar. The Weaponization of Social Media. Kharkiv: Knyzhkovy`j Klub “Klub Simejnogo Dozvillya”.
Slovnyk ukrayins`koyi movy online. Tomy 1-10 (A-ÓBMIL`). URL: https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=1&page=0 (data zvernennia: 18.11.2020).
Teslenko, N. O. (2020). Xeshteg: movnyj fenomen i marker poshukovoyi systemy. Vcheni zapysky Tavrijs`kogo nacional`nogo universytetu imeni V. I. Vernads`kogo. Seriya: Filologiya. Social`ni komunikaciyi, 31 (70), № 1, 1, 135–141.
Bastos, B., Raimundo, R., Travitzki, R. (2013). Gatekeeping Twitter: Message diffusion in political hashtags. Media, Culture & Society. Vol. 35 (2). P. 260–270. URL: https://openaccess.city.ac.uk/id/eprint/16384/1/ (data zvernennia: 18.11.2020).
Papacharissi, Z., Oliveira, M. de F. (2012). Affective new and networked publics: The rhythms of news storytelling on #Egypt. Journal of Communication, 62, 266–282
Rauschnabel, P. A., Sheldon, P., Herzfeldt, E. (2019). What motivates users to hashtag on social media? Psychol. Mark. P. 1–16. DOI: https://doi.org/10.1002/mar.21191.
Wang, R., Liu, W., Gao, S. (2016). Hashtags and information virality in networked social movement: Examining hashtag co‐occurrence patterns. Online Information Review, 40, 7, 850–866.
Zappavigna, M. (2015). Searchable talk: the linguistic functions of hashtags. Social Semiotics, 25, № 3, 274–291.