Спін-докторінг в модерному політичному дискурсі: лінгвістичний аспект

Анотація

У статті розглядається феномен сугестивності у контексті модерного політичного дискурсу як комплексного поєднання тексту й емоцій реципієнта та адресанта, що містить особливості сприйняття, зовнішні та внутрішні обставини, його прагматичний та лінгвістичний аспекти тощо, і є орієнтованим на здобуття та утримання влади через вплив політичного суб’єкта на  політичний об’єкт. У сучасній науковій парадигмі політичний дискурс та його інгерентну сугестивність досліджують із позицій комунікативної лінгвістики, прагмалінгвістики, політичної лінгвістики, теорії мовленнєвх актів та інших дотичних наук, у статті ж для оптимізації вивчення цього феномену із власне лінгвістичної, а радше лінгвосугестивної точки зору запропоновано залучити до аналізу нейролінгвістичне програмування як новітню науку, скеровану на оптимізацію спілкування через вивчення особливостей сприйняття, обробки та породження інформації та її перетворень з глибинних мисленнєвих структур на поверхневі мовленнєві; а також спін-докторінг, ультрановітній науковий напрям, скерований на коригування негативного загального образу події в ЗМІ після отримання нею розвитку, який відрізняється від початково запланованого, а цього майже неможливо досягти без залучення мовних технік упливу на реципієнта чи групу реципієнтів. Для аналізу політичного дискурсу, репрезентованого в рамках даного дослідження політичними промовами очільників України, США, Франції, Іспанії, Італії, Канади, Німеччини, залучено як власне базові техніки корекції політичного дискурсу, запропоновані та розроблені в рамках спін-докторінгу (запізнення «поганої» інформації, неоднозначне інформування, зміна фокусу, вкраплення елементів природності до штучних ситуацій та техніку контрольованого витоку інформації й підготовки очікування подій), так і верифікований у сфері НЛП мета- і Мілтон-модельний аналіз тексту для виокремлення власне лінгвістичних сугестивних патернів (маркерів процесів метамоделі мови, простих, складних та непрямих індукцій). В результаті аналізу деталізовано та комплексно доповнено уже наявні дані про особливості реалізації мовної сугестивності в рамках політичного дискурсу, а також окреслено наступні кроки розвитку досліджень цього феномену, який є вкрай важливим аспектом державної інформаційної політики, особливо в умовах гібридних воєн.