Лексико-тематична парадигма чорного кольору в ідіостилі Е. М. Ремарка

Анотація

Мета дослідження полягала в структуруванні словосполук з елементом «schwarz» за лексико-тематичними групами та їх детальній характеристиці, що уможливило визначення всіх семантичних варіантів чорного кольору в ідіостилі Е. М. Ремарка та допомогло виявити відтінки їх значення у процесі декодування читачем творів видатного літератора.

Реалізація поставлених завдань дослідження передбачала інтегративне застосування загальнонаукових методів (опису, індукції, дедукції), так само як аналізу словникових дефініцій, класифікацію та моделювання фактичного матеріалу.

Лексико-тематична парадигма чорного кольору в ідіостилі Е. М. Ремарка представлена словосполученнями на позначення зовнішності людини, одягу та взуття; рослинного і тваринного світу, навколишнього середовища, природних явищ; предметів побуту; будівельних споруд, транспорту; світлотіней, форм і фігур; заборонених, протизаконних дій; опису душевного та фізичного стану людини. Перша група виявилась найчисельнішою, тоді як група, в якій зібрано вирази, що передають важкий душевний або фізичний стан людини, представлена найменшою кількістю сполучень, котрі складають палітру чорного кольору в творах Е. М. Ремарка. Найактивніше (кожен четвертий прикметник на позначення кольору) аналізований колоронім вживається автором у творі «Люби ближнього свого».

Детальний аналіз дискурсу письменника показує, що кольоровий домінант «schwarz» є важливим елементом творчого методу автора. Він використовується не з метою знебарвлення дійсності, він зафарбовує її у темний колір, бере участь у формуванні емоційної складової тексту, стимулює асоціативну діяльність читача. За допомогою лексичних одиниць на позначення чорного кольору Ремарк ідентифікує свого героя, вербалізує його портрет, наповнює його смислом і глибиною. Чорний колір тут – рефлексія на екзистенційні проблеми, що виходять на перший план для героїв Ремарка.