Збройні конфлікти як джерела лексичних новоутворень в російській мові (на матеріалі збройного конфлікту на Донбасі)

Анотація

Словниковий склад мови є непостійною величиною, він безперервно змінюється, відповідаючи на потреби життя і відображаючи її нові реалії. Події, що відбуваються на південному сході України, починаючи з березня 2014 р., істотно змінили звичну картину світу сторін-учасниць даного конфлікту, призвели до нової інтерпретації дійсності, виникнення нових ментальних конструктів, об’єктивованих у мові за допомогою цілого ряду лексичних інновацій, велика частина яких підпадає під визначення «мови ненависті». Мета даної статті полягає в спробі розглянути вплив збройного конфлікту на південному сході України на появу лексичних інновацій в російській мові, виявити способи утворення нових одиниць та їх основні тематичні кластери. Матеріалом для роботи стали новоутворення, зафіксовані в електронних російських і російськомовних українських мас-медіа, а також відібрані з соціальних мереж, відеороликів.

Аналіз засвідчив, що в контексті збройного конфлікту на південному сході України характерними проявами «мови ненависті» є, головним чином, численні нові номінації-ярлики з яскраво вираженим конфліктогенним потенціалом. Пріоритетними в цьому плані є образливо-принизливі номінації представників протилежного табору з урахуванням їх світоглядних / ідеологічних, національних / етнічних, територіальних / регіональних характеристик. Значного оновлення зазнав і військовий жаргон, що увібрав в себе не тільки реактуалізовані ситуацією сленгізми епохи афганської кампанії 1979-89 рр., а й лексичні інновації, обумовлені військово-політичними реаліями поточного збройного конфлікту на Донбасі. Утворення неологізмів відбувається відповідно до існуючих в російській мові способів (словотворення, семантична деривація, запозичення). При цьому використовуються також нестандартні словотвірні техніки (мовна гра, омофонія та ін.).