Навмисна паронімія в російській лінгвокультурі

Ключові слова: пароніми, навмисна паронімічна помилка / підміна, художнє оформлення мовлення, мовленнєво-поведінкова тактика, мовленнєво-поведінкова ситуація, мовленнєво-культурний сценарій, лінгвокультурний

Анотація

Метою цього дослідження є виокремлення та систематизація мовленнєво-поведінкових ситуацій (МПС) і мовленнєво-культурних сценаріїв (МКС) навмисної паронімії, до яких традиційно включають парономазію та паронімічну атракцію, в російському лінгвокультурному просторі. Об'єктом вивчення є пароніми, що використовують навмисно в різних мовленнєво-поведінкових ситуаціях російського лінгвокультурного простору. Предмет дослідження – своєрідність системи мовленнєво-поведінкових ситуацій і зумовлених ними мовленнєво-культурних сценаріїв за умови навмисного використання паронімії. Матеріал досліджено з опертям на словники паронімів російської мови. У результаті проведеної роботи вдалося визначити, що в ситуаціях навмисної паронімії використовують два види мовленнєво-поведінкових тактик (МПТ): тактика навмисної паронімічної заміни / підміни / помилки і тактика художнього оформлення мови. Висновки автора полягають в наступному: по-перше, мовленнєво-поведінкові ситуації навмисного використання паронімії, що виникають у застосуванні тактики навмисної паронімічної заміни / підміни – це помилки говоріння, написання, слуху й читання з можливими мовленнєво-культурними сценаріями жарту, сатири, іронії, гумористичного або комічного підтексту, а також з підтекстом засудження, образи, приниження, глузування, авантюри, обману, деяких інших. У цьому випадку використовують тільки неправильний член паронімічної опозиції, організованої за принципом дихотомії «правильне» // «неправильне». Винятком є ситуація недочутки, де представлені обидва члени паронімічної пари. По-друге, мовленнєво-поведінкові ситуації, що виникають у використанні РПТ художнього оформлення мовлення за допомогою паронімії, – це паронімічне зближення і паронімічне римування. Ці дві мовленнєво-поведінкові ситуації супроводжуються мовленнєво-культурним сценарієм посилення художньої та / або експресивної виразності тексту і МКС оцінки описаного. У мовленнєво-поведінкових ситуаціях паронімічного зближення і паронімічного римування представлено мінімум два члени паронімічного ряду, бо навмисна паронімія в цих ситуаціях виступає як бінарна стилістична фігура.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Олена Олександрівна Михайленко-Зото, Тиранський університет

аспірант кафедри загального та слов’янського мовознавства, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова; викладач російської мови, кафедра слов’яно-балканських мов, Тиранський університет

Посилання

Vereitinova, M. M. (2011). Lingvometodicheskoye opisaniye aktualizirovannoy leksiki v tselyakh prepodavaniya russkogo yazyka kak inostrannogo (na materiale paronimov-prilagatel'nykh): Author’s thesis. Moscow: Lomonosov Moscow State University. [in Russian]

Vereshchagin, Ye. M., Kostomarov, V. G. (2005).Yazyk i kul'tura [Language and Culture]. Moscow: Indrik. [in Russian]

Vishnyakova, O. V. (1974). Paronimy v russkom yazyke [Paronyms in the Russian language]. Moscow: Vysshaya shkola Pub. Co. [in Russian]

Vishnyakova, O. V. (1984). Slovar' paronimov russkogo yazyka [Dictionary of the Russian paronyms]. Moscow: Russkiy yazyk Pub. Co. [in Russian]

Gorushkina, A. V. (2019). Lingvokul'turemy v structure sovremennogo poeticheskogo diskursa setevogo avtora Ali Kudryashevoy: funktsional'nyy aspekti zucheniya: Thesis. Cherepovets: Cherepovets State University. [in Russian]

Grigor'yev, V. P. (1979). Paronimicheskaya attraktsiya. Poetika slova. Moscow: Nauka Pub. Co., 251–299. [in Russian]

Yevgrafova, A. A. (1975). Paronimiya v sovremennom russkom yazyke: Author’s thesis. Kiev: State M. Gor'kiy pedagogical institute. [in Russian]

Zinov'yeva, Ye. I. (2016). Lingvokul'turologiya : ot teorii k praktike. St. Petersburg: Nestor-Istoriya Pub. Co. [in Russian]

Ivanova, D. A. (2013). Paronymy in a number of related phenomena of the modern Russian language. Philology and culture. Kazan', no. 4 (34), 52–56. [in Russian]

Isachenko, A. V. (1973). Iz nablyudeniy nad «novoy rifmoy». Slavic poetics: Essays in Honor of Kiril Taranovsky [From the observation of the “newrhyme”]. The Hague-Paris, 208–226. [in Russian]

Kritenko, A. P. (1974). Paronimiya i yeyo rol' v yazyke: Author’s thesis. Kiev: Potebnia Institute of Linguistics. [in Russian]

Krysenko, T., Sukhanova, T. (2019). Paronimiya v nauchnoy terminologii na zanyatiyakh po russkomu yazyku kak inostrannomu. Naukoví zapysky. Seríya: Fílolohíchní nauky [Paronimy in scientific terminology in the course of teaching Russian as a foreign language. Scientific Notes. Series: Philological sciences] Kropyvnytskyy: Volodymyr Vinnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, vol. 175, 39–44. [in Russian]

Mykhaylenko-Zoto, O. O. (2019). Pryntsypy dyferentsíatsii paronimiv u tekstakh riznykh styliv. Mova [Principles of paronyms’ differentiation in texts of different styles. Language]. Odessa: Astroprint, no. 32, 55–61. DOI: 10.18524/2307-4558.2019.32.187798. [in Ukrainian]

Polovnikova, V. I. (1988). Leksicheskiy aspect prepodavaniya russkogo yazyka kak inostrannogo na prodvinutom etape. Moscow: Russkiy yazyk Pub. Co. [in Russian]

Ponomaryova, O. B. (2011). Mnogoznachnost' vs. neodnoznachnost' gazetnykh zagolovkov kak kognitivnyy paradoks (na materiale tabloidnoy pressy Rossii i Velikobritanii). Voprosy lingvistiki, pedagogiki I metodiki prepodavaniya inostrannykh yazykov: collection of articles. Izhevsk: Udmurt University, 216–222. [in Russian]

Prokopchik, O. D. (2005). Semanticheskiye mekhanizmy i pragmaticheskiye funktsii paronimii: Author’s thesis. St. Petersburg. [in Russian]

Sannikov, V. Z. (2002). Russkiy yazyk v zerkale yazykovoy igry. 2nd ed., corrected and amended. Moscow: Yazyki slavyanskoy kul'tury Pub. Co .[in Russian]

Samoylov, D. (2005). Kniga o russkoy rifme. 3rd ed. Moscow: Vremya Pub. Co. [in Russian]

Tkachenko, L. P. (1989). Paronimicheskaya attraktsiya kak rechevoy priyom. Rechevyye priyomy i oshibki, tipologiya, derivatsiya i funktsionirovaniye: collection of scientific papers. Moscow: Institute of Linguistics, USSR AS, 126–132. [in Russian]

Sharapilova, E. A. (2000). Fonosemantika v lirike M. I. Tsvetayevoy: Thesis. Makhachkala. [in Russian]

Yunyazov, R. Yu. (2014). Kalambur v zagolovkakh gazet kak sredstvo privlecheniya vnimaniya auditorii. Filologiya i literaturovedeniye: Elektronnyy nauch.-prakt. zhurnal [A pun in the headlines as a means of attracting the attention of the audience. Philology and literature: Electronic scientific & practical journal]. Saransk, 2014. Retrieved from: http://philology.snauka.ru/2014/08/893 [in Russian] (2020, october, 18).

Yanko-Trinitskaya, N. A. (1979). K izucheniyu paronimov. Russkiy yazyk v shkole. Moscow, 5, 98–101. [in Russian]

Опубліковано
2021-01-04
Як цитувати
Михайленко-Зото, О. О. (2021). Навмисна паронімія в російській лінгвокультурі. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (87), 36-46. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2020-87-06
Розділ
Мова як об’єкт соціолінгвістики та лінгвокультурології